X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ: ВІДЗНАКА ЗА НАЙБІЛЬШ ДИВОВИЖНІ ТА АБСУРДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 

Шнобелівська премія або Антинобелівська премія (Ig Nobel Prize) була заснована в 1991 році американським журналом «Annals of Improbable Research» («Аннали неймовірних досліджень») як антипод Нобелівської премії. Спочатку принцип визначення гідних нагородження звучав так: «За дослідження, які не можуть або не повинні бути відтворені». Десять Шнобелівських премій вручаються на початку жовтня (тобто, в той час, коли визначають лауреатів Нобелівської премії) — за досягнення, які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми» (first make people laugh, and then make them think).

 

Щороку присуджується 10 премій у багатьох категоріях, зокрема, таких, як і в Нобелівській премії: з фізики, хімії, медицини, літератури та миру. Крім того, є й інші категорії — такі, як охорона здоров’я, машинобудування, біологія та міждисциплінарні дослідження. За винятком трьох премій, які були присуджені в перший рік (таких глузливих категорій, як Administratium тощо), сучасні Шнобелівські премії присуджуються за справжні досягнення. Іноді нагороди являють собою завуальовану критику, інші, однак, привертають увагу до наукових досягнень, які мають деякий гумористичний або несподіваний аспект. Одним із таких відкриттів було дослідження впливу присутності людей на сексуальність страусів тощо.

Призи Шнобелівської премії вручають справжні лауреати Нобелівської премії — спочатку на церемонії в лекційному залі Массачусетського технологічного інституту, а тепер у Театрі Сандерса в Гарвардському університеті. Церемонія нагородження супроводжується декількома відомими жартами. Так, наприклад, маленька дівчинка з залу традиційно вигукує: «Будь ласка, припиніть! Мені нудно». Іншою традицією нагородження є запускання на сцену паперових літачків, які потім мусять прибирати професори з фізики. Церемонія нагородження традиційно закінчується словами: «Якщо ви не отримали премії — і особливо, якщо ви отримали її — бажаємо успіху у наступному році!». Церемонія нагороди завершується парадом лауреатів, у якому також беруть участь спонсори.

Нагорода включає і грошовий приз: 10 мільярдів доларів. Але, Зімбабвійських. Валюта, до слова, припинила своє існування в 2009 році, досягнувши інфляції у 231 мільйон відсотків.

У 2010 році Андрій Гейм став першим призером, що став лауреатом як Нобелівської, так і Шнобелівської премій.

 

ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В 2020 РОЦІ

Премія з хімії дісталася відразу трьом дослідникам, які довели, що людська слина очищає брудні поверхні. Щоб оцінити очищувальні властивості, вчені використовували п’ять позолочених скульптур 16 століття, які протирали слиною, вайт-спіритом, толуолом, ізооктаном і розведеним нашатирним спиртом. У результаті досліджень, в яких оцінювали кількість ліпідів, що залишилися після протирання, вчені виявили, що слина — найкращий очищувач для позолочених поверхонь.

Премію з біології присуджено вченим зі Шведської академії сільськогосподарських наук, які довели, що людина на смак може визначити вино, в якому побувала муха. У дослідженні вони використовували фруктову мушку, яка виробляє феромон для приваблення самців. Перевіряли гіпотезу вчені за допомогою професійних сомельє. У деякі келихи з вином попередньо опускали самок мух, в інші — самців. Вина, в яких побувала муха, експерти називали «міцнішими і з сильнішим запахом».

«Шнобелівку» з медицини отримали вчені Мічиганського університету за доведення корисності американських гірок у виведенні каменів з нирок. Співавтор дослідження Девід Вартінгер особисто прокатався на американських гірках 20 разів. Зі собою він возив модель нирки з камінням у форматі 3D. Учений з’ясував, що на результат значно впливає порядковий номер вагончика атракціону: поїздка в останньому підвищує ймовірність успіху з 16 до 64 % порівняно з першим вагоном.

Шнобелівська премія для українських науковців. У 2020 році фізик Іван Максимов та математик Андрій Потоцький, які зараз працюють у Свінбурнському університеті в Австралії, отримали Шнобелівську премію з фізики за експерименти над дощовими черв’яками. Вчені вирішили з’ясувати, що відбувається з тілом живих черв’яків, якщо пропустити через них високочастотні вібрації. Виявилось, у тілі черв’яків під вібраціями з’являються стійкі нелінійні хвилі, схожі на хвилі Фарадея. За словами Максимова, провести експеримент вони з колегою вирішили випадково: коли науковець був на подвір’ї свого дому, він помітив схожість між тим, як вода рухається від вібрацій Фарадея і дощовими червами. Враховуючи те, що вміст води у тілі черв’яка досить високий, науковець вирішив пропустити через нього вібрації. Українські вчені вважають, що їх дослідження може бути корисним у якості неінвазивного методу вивчення мозкових імпульсів.

 

 

ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В 2021 РОЦІ

В галузі медицини її отримали чотири вчені з Німеччини, Туреччини, Великої Британії, які довели протинабряковий ефект від сексуальних оргазмів для поліпшення носового дихання.

В галузі біології нагороду отримала шведська вчена за аналіз котячого «спілкування» з людиною, зокрема, муркотіння, нявкання, шипіння і гарчання. У своїх роботах шведська вчена припускає, що кішки «напівсвідомо» змінюють інтонацію, інтенсивність і тривалість своїх звуків під різні ситуації, і щоб зрозуміти кішку, потрібно вміти прислухатися до цих змін.

В свою чергу, в сфері екології команду іспанських та іранських вчених нагородили «за використання генетичного аналізу для ідентифікації різних видів бактерій, що мешкають в жувальних гумках, знайдених на тротуарах в різних країнах».

Також вшанували Шнобелем групу вчених-хіміків із Німеччини, Великої Британії, Нової Зеландії, Греції, Кіпру та Австрії за колективне дослідження повітря в кінотеатрах на предмет залежності від кількості сцен насильства, сексу, антисоціальної поведінки, вживання наркотиків і ненормативної лексики на екрані.

Професор французької школи бізнесу Монпельє Павло Блавацький отримав Шнобелівську премію за відкриття «зв’язку між рівнем ожиріння у політика і рівнем корупції в країні». Як зазначає The Times, скануючи фотографії міністрів та використовуючи алгоритм для розрахунку індексу маси їх тіла, Блавацький виявив кореляцію між надлишковою вагою політиків і місцем країни в індексі сприйняття корупції Transparency International.

 

ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В 2022 РОЦІ

Групу вчених з Чехії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Швеції та Аруби нагородили за пошук та збір доказів того, що серцебиття партнерів, які відчули романтичний потяг один до одного при першій зустрічі, починають синхронізуватися.

Автори дослідження залучили 140 учасників (71 пару) на три окремі події в Нідерландах: музичний фестиваль, фестиваль мистецтва та науки й фестиваль наукового кіно. Учасників парами запрошували у спеціальну облаштовану «кабінку для побачень» зі столом, розділеним пластиковою перегородкою. Побачення тривало кілька хвилин: після перших трьох секунд на перше візуальне враження перегородка підіймалася, а потім ще двічі опускалася, щоб дати незнайомцям по дві хвилини для вербальної та невербальної взаємодії. Після цього вони вирішували, чи хочуть другого побачення. Врешті після цих «побачень» наосліп 34 % жінок і 53 % чоловіків висловили бажання ще раз зустрітися зі своїм партнером, але взаємна симпатія спостерігалася лише у 17 % випадкових пар.

Посмішка, сміх, погляд очей чи моторика не мали суттєвого впливу на романтичний потяг, але підйоми та спади в синхронності серцевого ритму і чутливості шкіри корелювали зі зростанням і зниженням рівня лібідо. Підсумок: серцю не накажеш, — і чутливість шкіри не дасть себе обманути.

У галузі біології вчені з Бразилії та Колумбії отримали Шнобелівську премію за спробу виявити зв’язок між закрепами та здатністю до спарювання у скорпіонів. Подібно до ящірок, які відкидають хвіст за будь-якої небезпеки, деякі види скорпіонів (Ananteris balzani) також жертвують своїми «хвостами», але їхні анатомічні особливості означають втрату всієї «метасоми»: задніх відділів нервової, кровоносної та травної систем. Це стосується жала, отруйних залоз і анального отвору, що унеможливлює дефекацію. Так от, автори дослідження хотіли визначити, чи впливає втрата метасоми на рухову активність скорпіона, тобто на його швидкість пересування. Зрештою вони спростували гіпотезу про втрату ваги після серії коротко — та довготривалих
експериментів за участю 154 самців і самок скорпіонів. Результати показали, що відкидання метасоми ніяк не впливає на швидкість бігу ні самців, ні у самок скорпіонів. Це означає, що у короткостроковій перспективі скорпіони можуть активно шукати їжу та втікати від хижаків, а самці здатні залишити по собі потомство — за умови, що встигнуть до настання неминучої смерті від закрепу.

У галузі медицина дослідників з Польщі відзначили за статтю про зменшення побічних ефектів у пацієнтів, які проходять хімієтерапію — за умови, якщо один із компонентів лікування замінити морозивом. Автори провели ретроспективне дослідження за участю 74 пацієнтів (середній вік: 58 років), яким була проведена трансплантація стовбурових клітин під час лікування онкологічної патології. Їхня кріотерапія включала три «дози» морозива, вибраного в їдальні лікарні (фруктове морозиво або молочні продукти). Пацієнтів проінструктували їсти повільно, щоб уникнути переохолодження горла. У підсумку лише у 28,85 % пацієнтів, які застосовували кріотерапію морозивом, розвинувся оральний мукозит — проти 59 % в іншій групі пацієнтів, які не отримували кріотерапію. Автори дійшли висновку споживання морозива є хорошим профілактичним засобом проти розвитку мукозиту ротової порожнини у хворих на рак.

 

ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В 2023 РОЦІ

У галузі хімії та геології премію отримав Ян Заласевич, польський геолог та палеонтолог, за пояснення, чому багато вчених люблять лизати каміння. Причиною виникнення такого питання є те, що геологи та палеонтологи часто облизують камені, аби визначити, чи не є вони шматками скам’янілостей. Сам Заласевич розповів, як одного разу облизав камінь, який знайшов біля дороги, і той виявився добре збереженою форомініферою.

Група науковців у сфері медицини: Крістін Фам, Бобак Хедаяті, Кіана Хашемі, Елла Цука, Тіана Мамагані, Маргіт Юхас, Джеймі Вікенхайзер нагороджені за те, що використали людський трупний матеріал (10 чоловіків і 10 жінок), щоб дослідити, чи однакова кількість волосин у правій та лівій ніздрях людини. Вони з’ясували, що в середньому в кожній ніздрі є 120-122 волосини, які ростуть у діапазоні від 0,81 до 1,035 см.

Син Мін Пак задля впровадження винаходу у сферу охорони здоров’я отримала Шнобелівську премію за створення Стенфордського туалету. Він дуже технологічний та має вбудовану тест-смужку для аналізу сечі, систему комп’ютерного бачення для аналізу дефекації, датчик анального відбитка в поєднанні з ідентифікаційною камерою та телекомунікаційний канал — для аналізу речовин, які виділяють люди. Всі отримані дані можна отримати на смартфон. А невдовзі в туалет вбудують можливість тестування на коронавірус.

ТОЖ ЧЕКАЄМО В ЦЬОМУ РОЦІ НАГОРОДЖЕННЯ НАУКОВЦІВ З НОВИМИ ДИВОВИЖНИМИ ТА НЕЗВИЧАЙНИМИ ІДЕЯМИ.

 

Найсмішніші відкриття за історію Шнобелівської премії

  • Група дослідників з Франції та Англії отримали премію за використання передових технологій сканування мозку для вимірювання ступеню відрази до сиру. Стаття називається «Нейронні основи відрази до сиру: дослідження МРТ».
  • Сільвано Галлус отримав премію за збір доказів того, що піца може захистити від хвороб і смерті, якщо піца готується і вживається в Італії.
  • Фесмайр з лікарні Університету Флориди отримав Шнобелівську премію за роботу, яка підтверджує, що від гикавки можна позбутися за допомогою «масажу прямої кишки».
  • «Якщо яка-небудь халепа може трапитись, вона таки трапиться», — свідчить закон Мерфі, більш відомий як «закон підлості». Найвідоміший приклад закону Мерфі — бутерброд, що завжди падає маслом донизу. Можна ставитися до цього твердження з іронією, але наука довела: саме так і відбувається в більшості випадків. Заслуга належить британському фізику Роберту Метьюзу. Провівши серію розрахунків і експериментів, він дійшов висновку, що бутербродам справді «властива тенденція приземлятися маслом донизу за різних умов». Робота отримала «Шнобеля» з фізики в 1996 році.

 

Поділитися статтею з друзями