Психічний стрес може справді розбити серце

У червні 2016 року національна збірна Німеччини з футболу готувалася до матчу проти Словаччини на чемпіонаті Європи. Під час цієї напруженої гри група вчених у Німеччині спостерігала за реакціями фанатів, в яких в той момент пульс зашкалював.

 

Метою дослідження було вивчення зв’язку між короткочасним, гострим психічним стресом і фізичними наслідками, включаючи серцеві напади та інсульти.

Серцево-судинні захворювання, пов’язані з невідкладною медичною допомогою, є основною причиною смерті в усьому світі, забираючи 18 мільйонів життів щорічно.

 

ТРИГЕРИ РИЗИКУ

Сьогодні хоча і досягнуто прогресу в лікуванні таких факторів ризику, як діабет та ожиріння, багато чого залишається невідомим про тригери, пов’язані зі стресом. Це спонукало вчених досліджувати внесок некласичних факторів ризику, таких як психічний стрес.

Професор Гендрік Загер з Технічного університету Мюнхена в Німеччині керував дослідницьким проєктом, який отримав фінансування від ЄС для вивчення того, як гострий психічний стрес викликає серйозні коронарні проблеми. Проєкт під назвою STRATO завершився у січні 2024 року після шести років роботи.

За півтора року до старту STRATO у лютому 2018 року науковці взяли зразки крові у 35 здорових фанатів до і відразу після матчу Німеччина-Словаччина. Експеримент був частиною збору інформації для STRATO, яка аналізувала результати. Коли команда досліджувала зразки крові, вони побачили ознаки лейкопенії — низьку кількість білих кров’яних клітин, відомих як лейкоцити.

 

ГОСТРИЙ СТРЕС ПРИСКОРЮЄ СЕРЦЕВО-СУДИННІ ПОДІЇ

Досліджуючи далі, вчені виявили, що той самий ефект виникав у мишей, коли в них викликали психічний стрес шляхом обмеження їх руху. Використовуючи методи відстеження клітин, команда дізналася, що втрачені лейкоцити поглинаються тканинами, включаючи серце. Це може викликати розриви бляшок в артеріях, що потенційно призводить до серцевого нападу або інших коронарних проблем. Серед факторів, що сприяють утворенню бляшок, є дієти з високим вмістом холестерину, куріння, ожиріння та цукровий діабет 2 типу.

До речі, дослідники зафіксували, що розрив бляшки відбувався вдвічі частіше у мишей, які переживали стрес.

Завдяки експериментальній роботі команди встановлено біологічний механізм того, як гострий стрес прискорює серцево-судинні події. Ймовірно, перерозподіл лейкоцитів до серця, легенів і шкіри розвивається, щоб підвищити шанси на виживання, забезпечуючи більше кисню органам або готуючи пошкоджені тканини до регенерації.

Також вчені STRATO розглянули заходи для зменшення наслідків стресу та виявили, що попереднє лікування мишей певними протизапальними антитілами призвело до блокування молекул, які сприяють руху лейкоцитів.

 

РАННІЙ ВПЛИВ СТРЕСУ

Стрес у ранньому віці має сильний довгостроковий психічний і фізичний вплив.

Інший проєкт під назвою EarlyCause, який вже триває чотири з половиною роки та завершиться цього літа, вивчає довгострокові зв’язки між раннім стресом у житті та захворюваннями у дорослому віці.

Дослідження показали, що стреси, такі як материнська депресія під час вагітності, жорстоке поводження з дітьми, втрата батьків і соціально-економічні труднощі, можуть призвести до депресії, ішемічної хвороби серця та діабету в зрілому віці.

Фахівці визначили, що найближчим часом більше половини дітей можуть відчувати ту чи іншу форму стресу у ранньому віці. Знання про те, як стреси впливають на подальші умови життя, обмежені, частково через складнощі встановлення зв’язків із захворюваннями, які можуть проявитися через десятиліття. Неочевидно, що психологічні негаразди в дитинстві можуть викликати серцево-судинні захворювання через 50 років, і це є складною темою для дослідження.

 

НЕСПОДІВАНА ЗНАХІДКА

Дослідники проекту провели експерименти на мишах, щурах та клітинах, а також проаналізували існуючі дані про людей за допомогою методів машинного навчання та показали можливі біологічні шляхи, які пов’язують ранній стрес з подальшими захворюваннями. Вони включають порушення реакції на глюкозу, зміни метаболізму та запалення тканин, а також зміни у складі кишкових бактерій. Крім того, виявлено, що люди, які зазнали стресу в дитинстві, мають більшу ймовірність розвитку кількох захворювань, а не лише одного.

Це підкреслює важливість відстеження впливу раннього стресу та запобігання його наслідкам. Команда побудувала моделі машинного навчання для відстеження людей, що знаходяться у зоні ризику, і рекомендує більше уваги приділяти профілактиці шляхом скринінгу.

У сучасному світі стрес став невід’ємною частиною життя багатьох людей, але його вплив на здоров’я залишається недооціненим. Хронічний стрес може мати руйнівний вплив на серцево-судинну систему, сприяючи розвитку гіпертонії, атеросклерозу та інших серцевих захворювань. Дослідження показують, що люди, які зазнають постійного стресу, мають значно вищий ризик інфаркту та інсульту. Розуміння механізмів, через які стрес впливає на серце, допомагає в розробці ефективних стратегій для його зменшення. Важливим є не лише медичне втручання, а й зміна способу життя, включаючи фізичну активність, здорове харчування та психологічну підтримку. Таким чином, боротьба зі стресом є ключовим фактором у підтримці серцевого здоров’я і загального благополуччя.

 

СТРЕС — це природна реакція організму на різні подразники, але він може мати значний вплив на здоров’я.

 

---

 

ЦІКАВІ НАУКОВІ ФАКТИ ПРО СТРЕС:

Стрес і серце.

Хронічний стрес підвищує ризик серцевих захворювань. Стресові ситуації можуть викликати підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, що негативно впливає на серце.

Гормон стресу.

Кортизол, відомий як «гормон стресу», виробляється наднирковими залозами. Підвищений рівень кортизолу може призводити до різних проблем, включаючи збільшення ваги, зниження імунітету та проблеми з пам’яттю.

Стрес і мозок.

Стрес може впливати на структуру мозку, особливо на гіпокамп — область, відповідальну за пам’ять і навчання. Довготривалий стрес може зменшити об’єм гіпокампа.

Вплив на імунну систему.

Хронічний стрес може послаблювати імунну систему, роблячи організм більш вразливим до інфекцій і захворювань. Це відбувається через те, що кортизол зменшує запальні процеси, які необхідні для боротьби з інфекціями.

Фізичні симптоми.

Стрес може викликати різні фізичні симптоми, включаючи головні болі, шлунково-кишкові проблеми (наприклад, синдром подразненого кишечника), болі в м’язах та навіть шкірні висипання.

Стрес і сон.

Люди, які відчувають стрес, часто мають проблеми зі сном, такі як безсоння або часті пробудження. Недолік сну, у свою чергу, може посилити відчуття стресу, створюючи замкнене коло.

Соціальна підтримка.

Дослідження показують, що люди з міцними соціальними зв’язками легше справляються зі стресовими ситуаціями. Соціальна підтримка може зменшити рівень кортизолу і покращити загальний стан здоров’я.

Фізична активність.

Регулярні фізичні вправи допомагають знизити рівень стресу. Під час фізичної активності виробляються ендорфіни — природні «гормони щастя», які покращують настрій і знижують рівень стресу.

Медитація і релаксація.

Практики медитації та релаксації, такі як йога, глибоке дихання і усвідомленість (майндфулнес), можуть ефективно знижувати рівень стресу та покращувати емоційне самопочуття.

Шокуючі дослідження, пов’язані зі стресом, які показують його глибокий і часом несподіваний вплив на людське здоров’я та поведінку:

Стрес і передчасне старіння.

Дослідження Елізабет Блекберн, лауреата Нобелівської премії, показало, що хронічний стрес може впливати на теломери — кінцеві ділянки хромосом, які захищають ДНК. Вкорочення теломерів пов’язане з передчасним старінням і підвищеним ризиком хронічних захворювань. Її дослідження виявило, що у матерів, які доглядають за дітьми з хронічними захворюваннями, теломери значно коротші, ніж у тих, хто не піддається такому стресу.

Стрес, соціальний статус та інфаркт.

Відоме дослідження «Whitehall Study», проведене у Великобританії, показало, що службовці нижчих рангів мали набагато вищий рівень стресу і, відповідно, підвищений ризик серцево-судинних захворювань порівняно з їхніми колегами на керівних посадах. Це було шокуюче відкриття, яке показало, що соціальний статус і робочі умови мають великий вплив на здоров’я.

Стрес і онкологія.

Дослідження, опубліковане в журналі «Nature», показало, що стрес може сприяти поширенню ракових клітин. Вчені виявили, що стрес активує сигнальні шляхи, які сприяють росту пухлин і метастазуванню. Хоча це не означає, що стрес є прямою причиною раку, він може впливати на його прогресування

Стрес і шизофренія.

Дослідження, опубліковане в «Journal of Neuroscience», показало, що стресові події в дитинстві можуть збільшити ризик розвитку шизофренії у дорослому віці. Це дослідження продемонструвало, що стрес впливає на розвиток мозку і може сприяти виникненню серйозних психічних розладів.

 

За матеріалами: Gareth Willmer. Mental stress can be a real heart breaker. Horizon, the EU Research and Innovation magazine 11 June 2024