ПРОБІЗ® Імуно – природній захист організму

Прості істоти зустрічаються частіше, ніж складні організми. На Землі живуть мільярди людей, і ми вважаємо, що це дуже багато, поки ми не згадаємо, що звичайна колба може вмістити бактерій в десять і навіть в сто разів більше.
Майкл Крайтон

 

Наш організм — окремий всесвіт. В ньому поєднується сила та здатність до боротьби у різних умовах. Колись ми перемогли натуральну віспу, вперше зустрілися з вірусами SARS та MERS, а зараз вчимося жити в нових умовах, які диктує нам пандемія COVID-19. Постійне протистояння інфекційним захворюванням, боротьба за виживання з вірусами і бактеріями — все це невпинно говорить про те, що актуальність цих форм життя лише росте. Вони маскуються, стають резистентними до ліків, мутують та кожного разу забирають сотні та мільйони життів. Наша захисна зброя проти агресивних форм життя — імунітет.

 

Наприкінці ХХ-го — початку ХХІ століття з’явилися сотні кінофільмів та серіалів виробництва США, Великобританії та деяких інших країн, які попереджали людство про небезпеку виникнення смертельної пандемії, викликаної невідомим вірусом. На жаль, ці пророцтва збулися в 2019–2020 рр., коли світом поширилася пандемія нової, ще небаченої вірусної інфекції COVID-19, збудником якої став коронавірус SARS-CoV-2. Дуже швидко пандемія охопила майже всі країни світу. Станом на початок лютого 2023 р. у світі захворіло більше 675 мільйонів, а померло майже 7 мільйонів людей. Але і досі ми маємо стосовно нього мало інформації, протоколи діагностики та лікування ще недосконалі, а а жодна сучасних вакцин не надає надійного захисту.

 

---

Це цікаво!

Імунітет — це складна система захисних реакцій організму, які направлені на підтримання сталості організму та забезпеченні його адаптації до умов довкілля, що постійно змінюються.

---

 

Дивлячись на умови, в яких нам зараз необхідно жити, ще більшої актуальності набуває підтримка імунітету на найвищому рівні. Досягти цього можливо лише за умови дотримання загальноприйнятих догм: фізична активність, свіже повітря, загартовування і найголовніше — підтримання балансу мікро- та макронутрієнтів, вітамінів, а також корекція дисбіотичних порушень.

Оптимальний нутрітивний статус є запорукою злагодженої роботи як імунітету, так і організму в цілому. Не менш важливий регуляторний вплив на імунну систему має нормальна мікрофлора кишківника.

Враховуючи сучасні особливості харчування, швидкий темп життя, економічні труднощі, постійне емоційне перевантаження, люди все частіше відчувають на собі послаблення імунного захисту. Таким чином, одним з раціональних варіантів вирішення цієї проблеми є використання дієтичних добавок. Проте слід обов’язково враховувати кількісний  та якісний склад будь-якого вибраного засобу.

 

Пробіотики та імунітет

Пробіотики, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), — це живі мікроорганізми, застосування яких в адекватних кількостях покращує здоров’я організму господаря [1].

Одним із найбільш перспективних пробіотичних мікроорганізмів є спороутворююча лактобактерія Bacillus coagulans. Так, наприклад, Bacillus coagulans володіє доведеною імуностимулюючою дією [3]. Неодноразово досліджувалася терапевтична дія Bacillus coagulans при синдромі роздратованого кишківника [4] та функціональних закрепах [5]. Зважаючи на це, на її основі вже зараз представлена низка лікарських засобів та дієтичних добавок з клінічно доведеною ефективністю [2].

 

---

Це цікаво!

Спори Bacillus coagulans, вперше в якості пробіотика були виділені в 1915 році в США вченим B. W. Hammer і задепоновані в американській колекції клітинних культур.

---

 

Вacillus coagulans — це грампозитивна ендоспороутворююча, рухлива, непатогенна, нетоксигенна бактерія. У формі спор вона, на відміну від більшості інших пробіотиків, які не мають вегетативної спорової форми (а це, як мінімум, усі лакто- та біфідобактерії) добре переносить всі технологічні процеси, тривале зберігання і навіть заморожування, зберігає свою активність під впливом шлункового соку, жовчі і антибактеріальних препаратів [6–9]. Bacillus coagulans сприяє перетравлюванню лактози, чинить протизапальну і антиоксидантну активність, а також володіє гіпохолестеринемічною дією.

Комплексом, що має в своєму складі вищезазначений пробіотик, є ПРОБІЗ® Імуно компанії ORGANOSYN. Також цей засіб містить 9 рослинних компонентів, полівітамінний та мінеральний комплекс, що робить цю композицію незамінною на фармацевтичному ринку, адже, незважаючи на багатий склад, комплекс є цілком натуральним та безпечним, а кожна складова потенціює та синергізує загальний корисний ефект.

 

Вітаміни у складі ПРОБІЗ® Імуно

Вітаміни — група незамінних для організму людини і тварин органічних сполук, які мають високу біологічну активність, наявні в малих кількостях у продуктах харчування. Основна їх кількість надходить в організм з їжею і лише деякі синтезуються мікроорганізмами в кишечнику. Вітаміни є обов’язковими компонентами ферментних систем і гормонів, вони забезпечують нормальне функціонування нервової системи, м’язів та інших органів. Від рівня вітамінної забезпеченості харчування залежить рівень розумової і фізичної дієздатності, витривалості й опірності організму.

 

Вітамін C бере участь в окисно-відновних процесах, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну; необхідний для забезпечення нормального згортання крові, синтезу колагену та проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканин. Нормалізує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику та бере участь у синтезі гемоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антиоксидантні властивості. Для дорослої людини добова потреба у вітаміні С становить 70–100 мг.

 

Цинк – один із життєво необхідних мікроелементів. Дефіцит цинку визнано проблемою охорони здоров’я у багатьох країнах, що розвиваються [43]. Навіть незначний дефіцит цинку призводить до серйозної депресії імунної системи. Підвищена сприйнятливість до інфекції пов’язана із порушенням розвитку та диференціювання Т- та В-лімфоцитів та їх зниженою активністю [44]. Дослідження показали, що навіть незначний дефіцит цинку призводить до зменшення кількості лімфоїдних органів і зменшення кількості імуноглобулінів [45]. Зазвичай боротьба організму з патогенними мікроорганізмами ініціюється активацією системи комплементу, а також природних клітин-кілерів та поліморфноядерних лейкоцитів. Усі ці захисні механізми пригнічуються у випадку дефіциту цинку, що призводить в майбутньому до хронізації запалення. Крім того, цинк допомагає захищати організм від гіперактивної імунної відповіді, яка призводить до серйозної алергії та аутоімунних захворювань [46]. Добова потреба людини в цинку становить 10-15 мг.

 

Вітамін Е є активним антиоксидантом, гальмує перекисне окиснення ліпідів, яке посилюється при багатьох захворюваннях, запобігає пошкодженню клітинних структур вільними радикалами. Бере участь у процесах тканинного дихання, біосинтезі гему та білків, обміну жирів та вуглеводів, проліферації клітин та інших метаболічних процесах. Потреба дорослої людини в цьому вітаміні складає 12–15 мг на добу.

 

Вітамін А (ретинол) має нормалізуючу дію на процеси росту, в тому числі на ріст та формування скелету, забезпечує оптимальний структурний та функціональний стан епітеліальних клітин шкіри, залоз та слизових оболонок, які вистилають поверхню та порожнини тіла. Важливим є входження його в хімічні структури рецепторів органів зору, що дає можливість бачити у сутінках та забезпечує швидку адаптацію в темряві. Вітамін А підвищує опірність організму до різних екстремальних чинників та витривалість під час навантажень. В поєднанні з вітаміном С чинить протисклеротичну дію. Потреба дорослої людини у вітаміні А становить до 1,5 мг на добу.

 

Вітамін В6 входить до складу ензимів, які беруть участь у процесах декарбоксилювання та переамінування амінокислот. Необхідний для нормального функціонування периферичної та центральної нервової системи. Піридоксин належить до ліпотропних речовин, які запобігають виникненню жирової інфільтрації печінки, що призводить до цирозу. Піридоксин стимулює шлункову секрецію, сприяє підвищенню кислотності шлункового соку, відіграє роль у профілактиці атеросклерозу. Добова потреба дорослої людини в піридоксині становить 1,5–3 мг, для дитини — 0,4–2 мг.

 

Пантотенова кислота є субстратом для синтезу коензимів ацетилювання. Бере участь у вуглеводному та жировому обмінах, синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів. Оптимізує енергетичне забезпечення міокарда, покращує процеси регенерації. Добова потреба людини в пантотеновій кислоті становить близько 10 мг.

 

Інтерес до ролі вітаміну D3 в організмі людини неухильно росте з часу його відкриття. В останні роки активно вивчається вплив вітаміну D на імунітет і запалення. Наприклад, Fairchok M. та ін. у своїй науковій роботі наводить дані про зв’язок між низьким рівнем 25-OH вітаміну D у сироватці крові та частотою респіраторних захворювань [47]. Наукові дані свідчать про зв’язок між рівнем забезпеченості організму вітаміном D й синтезом антимікробних пептидів, зокрема дефензинів та кателіцидину [48]. Імуномодулююча дія вітаміну D на Т-лімфоцити призводить до зниження синтезу прозапальних і продиференційних інтерлейкінів, а також до підвищення синтезу антизапальних цитокінів, що зумовлює терапевтичний ефект вітаміну D на лікування хронічних аутоімунних захворювань (зокрема, псоріазу) [49]. Потреба в кальциферолі залежить від віку: для дорослих становить 1000 МО, а для дітей 500–600 МО на добу.

 

Вітамін В12 має високу біологічну активність та бере участь у вуглеводному, білковому, ліпідному обмінах. Підвищує регенерацію тканин, нормалізує кровотворення, функції печінки та нервової системи. Орієнтовна потреба в ньому 3 мкг.

 

Терапевтичні властивості рослин У СКЛАДІ ПРОБІЗ® Імуно

Екстракт шпинату володіє антиоксидантними та гепатопротекторними властивостями [11].

Екстракт алое вера використовується як ефективний рослинний імуностимулюючий засіб, посилює фагоцитоз, а також впливає на рівень циркулюючих моноцитів та макрофагів. Він має в основі антибактеріальну, фунгіцидну, репаративну, протизапальну, гепатопротекторну, антиоксидантну, антидіабетичну та протиалергічну дію [12–13].

 

Екстракт базиліку в багатьох дослідженнях розглядають як безпечний антибактеріальний та протигрибковий засіб.

У Південній Азії базилік дуже популярний. Він здобув репутацію цілющої рослини. За останні десятиліття були підтверджені наступні терапевтичні ефекти базиліка: адаптогенні, антимікробні, протизапальні, кардіо- і гепатопротекторні, імуномодулюючі, метаболічні, протиракові, антиоксидантні, радіозахисні, антидіабетичні, спазмолітичні. Базилік, завдяки унікальній комбінації фармакологічних характеристик, здатний справлятися зі стресом.

Систематичне споживання базиліку знижує ризик порушення роботи серцево-судинної системи та кровообігу в головному мозку [14]. Він також захищає нейрони від пошкоджень, запобігає їх загибелі, відновлює поведінкові та когнітивні функції [15]. Завдяки вживанню листя базиліка активізуються пізнавальні процеси і зміцнюється пам’ять, покращується нервово-м’язова координація [16–17]. Екстракти базиліка перешкоджають утворенню тромбів, мають судинорозширювальну дію, що можна ефективно використовувати в терапії судинних захворювань [18]. Також вони попереджають ураження клітин міокарду при інфаркті [19]. Базилікова олія проявляє антибактеріальну дію, особливо по відношенню до стафілококів, сальмонели, кишкової палички, посилює дію антибіотиків [20]. В експерименті «in vitro» виявлена антивірусна активність по відношенню до збудників вірусної діареї, а також ДНК-РНК вірусів, ентеровірусу (EV 71), вірусу герпесу, гепатиту В, аденовірусу [21–22].

 

В останні роки зростає інтерес до соку з паростків пшениці як до компоненту лікувального харчування. Терапевтичні властивості соку обумовлені його складом, зокрема високим вмістом хлорофілу, каротину, вітамінів (А, С і Е), біофлавоноїдів, заліза, мінеральних речовин (кальцію, калію, натрію, цинку, міді, алюмінію і магнію), сірки, фосфору і 17 амінокислот, 8 з яких є незамінними [23–28]. Сік з паростків пшениці використовується в комплексній терапії таких захворювань, як таласемія, гемолітична і хронічна анемія, артрит, тканинна гіпоксія, захворювання травної системи, виразковий коліт, атеросклероз, рак [29–30].

 

Інтерес вчених до моринги підтверджується 931 публікацією на PubMed, 76 % з яких були опубліковані в останнє десятиліття [31]. Усі частини моринги маслянистої — ароматні квітки, яскраво-зелене листя, коричневі плоди, заповнені маслянистим насінням, стовбур, кора і коріння — мають лікувальні властивості. Але особливо цікаве листя моринги. Фітохімічний аналіз показав, що воно особливо багате вітамінами і мінералами, незамінними амінокислотами, флавоноїдами, каротиноїдами, токоферолами (α, γ, δ), поліненасиченими жирними кислотами та іншими речовинами, в цілому 35 корисними сполуками [32]. Завдяки такому складу біологічно активних речовин ця рослина проявляє різноманітні корисні ефекти, в тому числі впливає на вуглеводний і ліпідний обміни. Антиоксиданти кверцетин, феноліни, що містяться в моринзі маслянистій, поглинають вільні радикали, які утворюються в надмірній кількості при гіперглікемії і захищають β-клітини підшлункової залози від апоптозу. Морингінін сприяє поліпшенню чутливості тканин до інсуліну. Хлорогенова кислота знижує глюконеогенез і глікогеноліз у печінці [33]. З огляду на вплив на вуглеводний і ліпідний обмін, листя цієї цілющої рослини рекомендують як доповнення до дієтотерапії особам з преддіабетом і цукровим діабетом 2-го типу.

 

М’ята та лемонграс проявляють антисептичні та протизапальні властивості.

 

Хлорела — одноклітинна зелена водорость. До складу Chlorella входять протеїн, хлорофіл, харчові волокна, жирні кислоти, каротиноїди, сульфітовані полісахариди, глікопротеїни, антиоксиданти, нуклеїнові кислоти, мікроелементи, вітаміни тощо, що пояснює її значну біологічну активність [34]. У зв’язку з цим зростає кількість робіт, що вивчають Chlorella vulgaris не тільки як джерело корисних речовин для використання в функціональному харчуванні, але і можливості її застосування в лікувальних і профілактичних цілях [35]. Так, є дані про позитивний вплив хлорели на ступінь кардіоваскулярного ризику, її виражений гіпотензивний ефект [36]. Результатами досліджень відзначено зниження рівня глюкози в крові, підвищення кількості глутатіон-позитивних клітин при цукровому діабеті, підвищення відсотку інсулін-продукуючих бетаклітин і глюкагон-продукуючих клітин [37]. Також доведено вплив Chlorella vulgaris на регуляцію рівня лімфоцитів, гранулоцитів та інших імунокомпетентних клітин [38]. Є дані про позитивні зміни рівня білірубіну і ферментів печінкового метаболізму [39]. Досить велику кількість робіт присвячено впливу прийому хлорели на ліпідний обмін [40]. Деякими авторами отримані цікаві дані про вплив вживання хлорели при окисному стресі: дослідниками виявлено значне підвищення антиоксидантної здатності сироватки крові, зниження загальної втомлюваності, тощо [41]. При вживанні водної суспензії хлорели (Chlorella vulgaris) здоровими людьми протягом 28 днів спостерігалася позитивна динаміка САН (опитувальник для оцінки загального стану — самопочуття, активність, настрій). По закінченню курсу жоден із обстежених не відчував погіршення самопочуття. Навпаки, позитивна динаміка спостерігалася у 84,3 %:

• 46,7 % відзначили підвищення загального тонусу, зменшення тривалості необхідного для відновлення сну;
• 30 % відзначили нормалізацію роботи кишечника;
• зареєстровано достовірне зменшення обсягів талії і стегон;
• зареєстрована чітка тенденція до зниження величини вмісту вісцерального жиру як у жінок, так і у чоловіків;
• зареєстровано суттєве підвищення ефективності гемодинаміки за рахунок зниження показників систолічного і діастолічного тиску, що виявляється як в стані м’язового спокою, так і при забезпеченні виконання фізичного навантаження;
• показаний вплив живого екстракту хлорели на стимуляцію першої лінії імунного захисту;
• під впливом курсового прийому хлорели поліпшується функціональний стан печінки, на що вказує зменшення коефіцієнту де Ритиса (співвідношення АсТ/АлТ) [42].

 

ПРОБІЗ® Імуно — сила природних компонентів

Пробіотично-вітамінна композиція з екстрактами трав ПРОБІЗ® Імуно випускається у зручній формі шипучих таблеток, що містять цілий комплекс перелічених раніше компонентів та допомагають задовольнити щоденні потреби організму. При цьому дорослим та дітям, старшим за 14 років, достатньо всього 1 таблетки на добу.

Актуальність імуномодуляторів під час пандемії коронавірусу, сезонних гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та грипу в якості засобів профілактики та комплексної терапії просто беззаперечна. У зв’язку з цим важливим питанням фармації і медицини є розробка нових технологій лікарських препаратів і методів лікування, що поєднують безпеку і ефективність.

 

Резюмуючи всю інформацію, що відома про окремі складові комплексного засобу ПРОБІЗ® Імуно, можна стверджувати, що він підтримує адекватну імунну відповідь та володіє доведеною ефективністю. ПРОБІЗ® Імуно проявляє імуномодулюючу дію, володіє противірусною активністю, підвищує клітинну резистентність.

 

У складі комплексної терапії може бути застосований для лікування герпесвірусної інфекції, преддіабету та цукрового діабету 2-го типу, атеросклерозу, призначається при явищах дисбіозу, гіпо- та авітамінозах, при стресі, в період застуд та вірусних інфекцій в якості профілактичного та імуномодулюючого засобу.

 

Використана література

1. Petschow B., Doré J., Hibberd P. et al. Probiotics, prebiotics, and the host microbiome: the science of translation // Ann. N.Y. Acad. Sci. — 2013. — Vol. 1306. — P. 1–17.
2. Adami A. Biomass production, preservation and characteristics of a strain of Bacillus coagulans as probiotic[Text]/ A.Adami, V. Cavazzoni // Microbiologie Aliments Nutrition.–1993.– Vol. 11.- P. 93-100.
3. Babar V. Immunomodulatory activity of Lactobacillus sporogenes [Text] / V. Babar, R. Thomas, M. Bhaskar // International Journal of Therapeutic Applications.– 2012,–Vol.3.– P.32–38.
4. Ratna Sudha, Madempudi, Jayesh, J. Ahire, Jayanthi, Neelamraju, Anirudh Tripathi & Satyavrat Nanal. Randomized clinical trial: the effect of probiotic Bacillus coagulans Unique IS2 vs. placebo on the symptoms management of irritable bowel syndrome in adults//Article number: 12210 (21 August 2019).
5. Ratna Sudha Madempudi, Jayanthi Neelamraju, Jayesh J Ahire, Sandeep K Gupta, Vineet K Shukla. Bacillus coagulans Unique IS2 in Constipation: A Double-Blind, Placebo-Controlled Study//Probiotics Antimicrob Proteins. 2020 Jun;12(2):335–342.doi: 10.1007/s12602–019–09542–9.
6. Kodali V.P. Antioxidant and free radical scavenging activities of an exopolysaccharide from a probiotic bacterium/ V.P. Kodali, R. Sen // Biotechnol J.– 2008.–Vol.3.– P. 245–251.
7. Kumar O.R.M. Feeding of L. sporogenes to rabbits/ O.R.M. Kumar, K.J. Christopher // Ind. Vet. J.– 1989. — Vol.66.– P.896–898.
8. Mohan J.C. Short term hypolipidemic effects of oral Lactobacillus sporogenes therapy in patients with primary dyslipidemias [Text] / J.C. Mohan, R. Arora, M. Khalilullah // Indian Heart Journal. – 1990. – Vol.42. – P.361–364.
9. Ratna Sudha, Madempudi, Jayesh, J. Ahire, Jayanthi, Neelamraju, Anirudh Tripathi & Satyavrat Nanal. Randomized clinical trial: the effect of probiotic Bacillus coagulans Unique IS2 vs. placebo on the symptoms management of irritable bowel syndrome in adults//Article number: 12210 (21 August 2019).
10. Ratna Sudha Madempudi, Jayanthi Neelamraju, Jayesh J Ahire, Sandeep K Gupta, Vineet K Shukla. Bacillus coagulans Unique IS2 in Constipation: A Double–Blind, Placebo-Controlled Study//Probiotics Antimicrob Proteins. 2020 Jun;12(2):335–342.doi: 10.1007/s12602–019–09542–9.
11. Никифорук А. Я., Фіра Л. С., Лихацький П. Г. Дослідження антиоксидантних властивостей екстракту зі шпинату городнього листя на моделі тетрахлорметанового ураження печінки // Ужгородський національний університет, тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського. Медична та клінічна хімія. — 2018. — Т. 20. — № 4.
12. Mary D Boudreau, Frederick A Beland. An Evaluation of the Biological and Toxicological Properties of Aloe Barbadensis (Miller), Aloe Vera//May 2006 Journal of Environmental Science and Health Part C 24(1):103–54.
13. Tesfaye Fatalo Falaro, Sitota Tesfaye. Review on Pharmacological Activities of Herbal Plants: Aloe vera and Guava//Global Journal of Pharmacology 14 (2): 17–27, 2020.
14. Bora K.S., Arora S., Shri R. Role of Ocimum basilicum L. in prevention of ischemia and reperfusion-induced cerebral damage, and motor dysfunctions in mice brain — J.Ethnopharmacol. 2011, Oct 11, 137 (3), 1360– 1365.
15. Цывунин В.В., Штрыголь С.Ю., Прокопенко Ю.С. Нейропротекторные свойства сухих экстрактов дымянки шлейхера и базилика камфорного. Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. — 2013, 11, 3,66–71. DOI: 10.17816/RCF11366–714.
16. Sarahroodi S., Esmaeili S., Mikaili P., Hemmati Z., Saberi Y. The effects of greenOcimum basilicum hydroalcoholic extract on retention and retrieval of memory inmice — Anc. Sci. Life. 2012, Apr., 31(4), 185–189. DOI: 10.4103/0257–7941.1073545.
17. Zahra K., Khan M.A., Iqbal F. Oral supplementation of Ocimum basilicum has thepotential to improves the locomotory, exploratory, anxiolytic behavior and learningin adult male albino mice. — Neurol. Sci. 2015, Jan., 36(1), 73–78. DOI:10.1007/s10072–014–1913–36.
18. Tohti I., Tursun M., Umar A., Turdi S., Imin H., Moore N. Aqueous extracts of Ocimum basilicum L. (sweet basil) decrease platelet aggregation induced by ADPand thrombin in vitro and rats arterio-venous shunt thrombosis in vivo — Thromb. Res. 2006, 118(6), 733–739. DOI: 10.1016/j.thromres. 2005. 12.0117. 
19. Fathiazad F., Matlobi A., Khorrami A., Hamedeyazdan S., Soraya H., Hammami M.,Maleki–Dizaji N., Garjani A. Phytochemical screening and evaluation ofcardioprotective activity of ethanolic extract of Ocimum basilicum L. (basil) againstisoproterenol induced myocardial infarction in rats – Daru 2012, Dec 5, 20(1), 87.DOI: 10.1186/2008–2231–20–87.
20. Hossain M.A., Kabir M.J., Salehuddin S.M., Rahman S.M., Das A.K., Singha S.K.,Alam M.K., Rahman A. Antibacterial properties of essential oils and methanolextracts of sweet basil Ocimum basilicum occurring in Bangladesh – Pharm. Biol.2010, May, 48(5), 504–511 DOI: 10.3109/138802009031909779.
21. Kubiça T.F., Alves S.H., Weiblen R., Lovato L.T. In vitro inhibition of the bovine viral diarrhoea virus by the essential oil of Ocimum basilicum (basil) andmonoterpenes — Braz. J. Microbiol. 2014, Apr 11, 45(1), 209–214. DOI:10.1590/S1517–83822014005000030.
22. Chiang L.C., Ng L.T., Cheng P.W., Chiang W., Lin C.C. Antiviral activities ofextracts and selected pure constituents of Ocimum basilicum – Clin Exp PharmacolPhysiol. 2005, Oct, 32(10), 811–816. DOI: 10.1111/j.1440–1681.2005.04270.x.
23. Bar-Sela G., Tsalic M., Fried G. Wheatgrass Juice May Improve Hematological Toxicity Related to Chemotherapy in Breast Cancer Patients: APilot Study // Nutrition and Cancer. — 2007. — vol 58 (2). — pp. 43–48.
24. Kothari S., Jain A.K., Mehta S.C. Hypolipidemic effect of fresh triticum aestivum (Wheat) grass Juice in hypercholesterolemic rats // Acta Poloniae Pharmaceutica. — 2011. — vol. 68(2). — pp.291–294.
25. Priyabrata D., Ashis M. In vitro Studies of Iron Chelation Activity of Purified Active Ingredients Extracted from Triticum aestivum Linn. (Wheat Grass) // European Journal of Medicinal Plants. — 2012. — vol. 62 (2). — pp.113–124.
26. Padalia S., Drabu S., Raheja I. Multitude potential of wheatgrass juice (Green Blood): An overview // Chronicles of Young Scientists. — 2010. — vol. 1(2). — pp. 23–28.
27. Ashok S.A. Phytochemical and pharmacological screening of wheatgrass juice // International Journal of Pharmaceutical Sciences Review and Research. — 2011. — vol. 9(1). — pp.159–164.
28. Singh N., Verma P., Pandey B. R. Therapeutic Potential of Organic Triticum aestivum Linn. (Wheat Grass) in Prevention and Treatment of Chronic Diseases: An Overview // International Journal of Pharmaceutical Sciences and Drug Research. — 2012. — vol. 4(1). — pp.10–14.
29. Singh K., Pannu M.S., Singh,P, Singh J. Effect of Wheat Grass Tablets on the Frequency of Blood Transfusions in Thalassemia Major // The Indian Journal of Pediatrics. — 2010. — vol. 77(1). — pp.90–91.
30. Reynolds. C. DNA–technology-based cellular assay used to measure specific biological activity in a wheatgrass extract // Australasian Integrative Medicine Association. — 2005. — vol. 7(1). — pp.37–39.
31. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/?term=moringa
32. Ayon Bhattacharya [et al.]. A Review of the Phytochemical and Pharmacological Characteristics of Moringa oleifera // J. Pharm. Bioallied. Sci. — 2018. — № 10 (4). — Р. 181–191. DOI: 10.4103/JPBS.JPBS_126_18.
33. Lakshmipriya Gopalakrishnan [et al.]. Moringa oleifera: A review on nutritive importance and its medicinal application // Food Science and Human Wellness. — 2016. — № 5. — Р. 49–56.
34. Hsu H.Y., Jeyashoke N., Yeh C.H., Song Y.J., Hua K.F., Chao L.K. Immunostimulatory Bioactivity of Algal Polysaccharides from Chlorella pyrenoidosa Activates Macrophages via Toll–Like Receptor
35. Ebrahimi-Mameghani M, Sadeghi Z, Farhangi MA, Vaghef-Mehrabany E, Aliashrafi S. Glucose homeostasis, insulin resistance and inflammatory biomarkers in patients with non-alcoholic fatty liver disease: Beneficial effects of supplementation with microalgae Chlorella vulgaris: A double-blind placebo-controlled randomized clinical trial. Clinical Nutrition. 2017; 36(4): 1001‒6. PMID: 27475283. doi: 10.1016/j.clnu.2016.07.004.
36. Zhao C, Wu YJ, Yang CF, Liu B, Huang YF. Hypotensive, hypoglycaemic and hypolipidaemic effects of bioactive compounds from microalgae and marine micro-organisms. International Journal of Food Science and Technology. 2015; 50(8): 1705‒17. doi: 10.1111/ijfs.12860.
37. Amin A., Lotfy M. Mahmoud-Ghoneim. Pancreas-protective effects of chlorella in STZ-induced diabetic animal model: insights into the mechanism. Journal of Diabetes Mellitus. 2011; 1: 36‒45. doi: 10.4236/jdm.2011.13006.
38. Kubota H., Amat N., Yimit D. Single Cellular Algae Digestive Supplement Designed by Yeast & Lactobacillus Rearranged Leukocyte Subsets through Activation of Complement Components. OJI. 2015; 5(3). doi: 10.4236 / oji.2015.53011 Фізичне виховання і спорт 260 Український журнал медицини, біології та спорту. — 2020. — Том 5, № 2 (24).
39. Shibata S., Hayakawa K., Egashira Y., Sanada H. Hypocholesterolemic mechanism of Chlorella: Chlorella and its indigestible fraction enhance hepatic cholesterol catabolism through up-regulation of cholesterol 7alpha-hydroxylase in rats. Biosci Biotechnol Biochem. 2007; 71(4): 916‒25. PMID: 17420587. doi: 10.1271/bbb.60566
40. Kim S., Kim J., Lim Y., Kim Y.J., Kim J.Y., Kwon O. A dietary cholesterol challenge study to assess Chlorella supplementation in maintaining healthy lipid levels in adults: a double-blinded, randomized, placebo-controlled study. Nutrition Journal. 2016; 15. PMID: 27177615. PMCID: PMC4866071. doi.org/10.1186/s12937-016–0174–9.
41. Amin A. Chemopreventive effect of chlorella on the antioxidant system in DMBA-induced oxidative stress in liver. International Journal of Pharmacology. 2008; 4: 169‒76. doi: 10.3923/ijp.2008.169.176.
42. Юшковська О.Г., Плакіда О.Л., Філоненко О.В. Дослідження впливу курсового прийому водної суспензії живої хлорели на фізичну працездатність і показники крові здорових людей // Одеський національний медичний університет Український журнал медицини, біології та спорту. — 2020. — Том 5, № 2 (24).
43. Kewcharoenwong, C., Sein, M.M., Nithichanon, A. et al. Daily preventive zinc supplementation increases the antibody response against pathogenic Escherichia coli in children with zinc insufficiency: a randomised controlled trial. Sci Rep 12, 16084 (2022).
44. Mulhern S.A., Vessey A.R., Taylor G.L., Magruder L.E. Suppression of antibody response by excess dietary zinc exposure during certain stages of ontogeny // Proceedings Society Ex. Biol. Med. 1985. Vol. 180, N. 3. P. 453–461.
45. Tetreault N.A., Hakeem A.Y., Jiang S. Microglia in the cerebral cortex in autism // J. Autism Developmental Dis. 2012. Vol. 42, N 12. P. 2569–2584.
46. Manish Dhawan, Talha Bin Emran, Priyanaka, Om Prakash Choudhary. Immunomodulatory effects of zinc and its impact on COVID-19 severity. Annals of Medicine and Surgery, Volume 77, 2022.
47. Fairchok M., Schofield C., Chen W., Pugh M., Bigg H. Inverse Correlation between 25-OH Vitamin D Levels and Severity of Viral Respiratory Illness in Infantsю Journal of Infectious Diseases and Epidemiology. 2017. vol. 3. no 2. Р. 1-7.
48. Chung C, Silwal P, Kim I, Modlin RL, Jo EK. Vitamin D-Cathelicidin Axis: at the Crossroads between Protective Immunity and Pathological Inflammation during Infection. Immune Netw. 2020 Feb 11;20(2):e12.
49. Stanescu AMA, Simionescu AA, Diaconu CC. Oral Vitamin D Therapy in Patients with Psoriasis. Nutrients. 2021 Jan 6;13(1):163.

 

 

 

Катерина Лугова, аспірантка відділення кардіоревматології
Державної установи «Інститут охорони здоров’я дітей
та підлітків Національної академії медичних наук України»