Магнікум-Адаптоген – інноваційна підтримка природного здорового сну та нервової системи

Більшість людей в світі переживають хронічний стрес. Ще з початком глобальної пандемії  COVID-19 страхи та тривоги стали постійними супутниками навіть тих, хто до епідемії зберігав контроль над емоціями. Нові реалії, які сформувала для українців повномасштабна військова агресія, сприяють різкому поширенню тривожних розладів серед населення. 

 

У науковій літературі поняття «стрес» трактують по-різному. Для одних це подія, яка порушує сталість внутрішнього середовища (гомеостаз). Інші дослідники у поняття стресу вкладають реакцію або стан психофізіологічного напруження. Для третіх це опис безперервної взаємодії людини з навколишнім середовищем. Кожне з розглянутих визначень поняття «стрес» має свою основу [1].

 

---

Це цікаво!

Вперше слово «стрес» з’явилося в 1303 р. у віршах поета Роберта Маннінга: «... ця мука була манною небесною, яку Господь послав людям, які перебували в пустелі 40 зим і знаходились у великому стресі» [2].

Це важливо! 

Високий рівень адреналіну і норадреналіну в стані стресу сприяє виведенню магнію із клітин, зменшенню його внутрішньоклітинного вмісту та високій концентрації у первинній сечі у вигляді нерозчинних солей [3].

---

 

Термін «стрес» був введений американським фізіологом Уолтером Кенноном у 1932 році. Більш широкого вжитку термін набув у 1936 році завдяки канадському ендокринологу Гансу Сельє, який пояснив основні механізми адаптації організму.

За даними досліджень Сельє встановлено, що в патогенезі практично всіх захворювань розрізняють, власне, пошкодження (дію стресового чинника) і реакцію організму на нього (адаптацію). Саме з таких позицій він оцінив комплекс змін, викликаних стресом, і пізніше назвав його «загальним адаптаційним синдромом». 

Хронічний стрес повільно виснажує психологічні ресурси і здатний впливати як на психічне, так і на фізичне здоров’я людини. В цей період організм стимулює симпатичну нервову систему, надниркові залози починають виробляти адреналін і кортизол. Підвищений рівень цих гормонів, які ще називають гормонами стресу, викликає пришвидшення серцебиття, підвищення артеріального тиску, скорочення м’язів та навіть розлади травлення. З часом постійна надмірна стимуляція гормонів стресу призводить до фізіологічних, когнітивних та емоційних порушень.

 

Симптоми хронічного стресу різноманітні. Їх поділяють на наступні групи [4]:

• фізичні реакції: проблеми зі сном, напруженість м’язів, постійна втома, тахікардія, головний біль;
• емоційні реакції: гнів, тривога, зниження здатності відчувати задоволення та ін.;
• когнітивні реакції: порушення пам’яті, зниження концентрація уваги, порушення мислення;
• міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, на навчанні та сімейні проблеми. 

 

Розлади сну напряму пов’язані з рівнем стресу і тривожністю, вони здатні суттєво впливати на здатність організму адаптуватися до стресових умов і відновлювати важливий баланс. Саме тому порушення сну завжди було предметом вивчення як для фізіологів і психологів, так і для клініцистів.

 

---

Це цікаво! 

Сон є універсальною потребою всіх вищих форм життя, включаючи людину, відсутність якої має серйозні фізіологічні наслідки. Майже всі живі істоти від найпростіших до людей ритмічно змінюють активність своїх життєвих функцій. Ця ритміка біологічних явищ називається біоритмом і головною її метою є пристосування організму до зовнішнього середовища. 

---

 

Розлади сну — одна із найбільш частих скарг, з якими зустрічаються лікарі різних спеціальностей. Значна частина дорослого населення відчуває тимчасові чи постійні труднощі, пов’язані зі сном. Згідно з результатами одного з опитувань, проведеного в США в 1991 р. інститутом Геллапа, 36 % дорослих людей мають проблеми зі сном, із яких 9 % є хронічними, а 27 % — гострими. Загальний термін «розлади сну» об’єднує декілька нозологічних груп (інсомнії, гіпо-, гіпер- і парасомнії), що складають сумарно 84 форми розладів сну. На думку відомого дослідника сну А.М. Вейна, основну частку при розладах сну займає інсомнія, яку ще називають безсонням. Розлади сну, при яких в якості первинного фактора виступають емоційні причини, називають розладами сну неорганічної природи. Згідно МКХ-10, наведеної нижче, ця група порушень включає: 

• диссомнії: первинно психогенні стани, при яких основними є емоційно обумовлені порушення кількості, якості чи часу сну (інсомнія, гіперсомнія і розлади циклу сон — неспання); 
• парасомнії: аномальні стани, що виникають під час сну; в дитячому віці вони в основному пов’язані з розвитком дитини, а в дорослому — з психогенними станами (сноходіння, нічні жахи, кошмари). 

Тому, очевидна чітка залежність між психогенними станами та порушеннями сну, що впливає як «замкнуте коло», потенціюючи дію одне одного.

 

Як боротися зі стресом?

Для того, щоб знизити емоційну напругу та зменшити вплив стресу, потрібно нормалізувати режим дня, дотримуватися гігієни сну, достатньо відпочивати, дотримуватися правильного і збалансованого харчування (виключити вживання збуджуючих напоїв, таких як кава та алкоголь), а також регулярно виконувати фізичні вправи.

 

 

Препарати, які використовуються для корекції психоемоційних розладів, включають [5]:

• антидепресанти;
• транквілізатори бензодіазепінового ряду;
• анксиолітики; 
• рослинні препарати та дієтичні добавки.

 

Нерідко для корекції психоемоційного стану в сучасній практиці використовуються методи психотерапії. Провідним методом психотерапії є когнітивно-поведінкова терапія. Оптимальним вибором лікування є поєднання медикаментозного лікування та психотерапії.

Більшість пацієнтів з помірно вираженими симптомами віддають перевагу натуральним засобам задля запобігання виникненню побічних ефектів ліків. Серед таких засобів особливої уваги заслуговує Магнікум-Адаптоген виробництва АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД». Дана дієтична добавка є новинкою фармацевтичної компанії, в складі якої міститься магній в хелатній формі, вітамін В6 в комбінації з мелатоніном, які допомагають заснути, підтримують природний здоровий сон і мають заспокійливу дію.

 

Роль магнію в організмі людини

Роль магнію в організмі людини багатогранна. Він необхідний для нормального перебігу багатьох біохімічних реакцій і фізіологічних процесів, що забезпечують енергетику і функціонування різних органів. Магній є четвертим за поширеністю катіоном в організмі і міститься в кожній тканині організму. Саме цей мікроелемент, як кофактор, бере участь у гліколізі і гідролітичному розщепленні аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). За даними наукових досліджень магній бере участь більше ніж в 300 ферментних реакціях, серед яких важливо відмітити наступні [6]:  

• 80–90 % внутрішньоклітинного магнію знаходиться в комплексі з АТФ, тому іони магнію забезпечують вивільнення енергії через активність магнійзалежних АТФаз та необхідні для всіх енергетичних процесів в організмі. 
• Іони магнію забезпечують надходження продуктів гліколізу до циклу Кребса і перешкоджають накопиченню лактату. 
• Магній приймає участь в анаболічних процесах: синтезі і розпаді нуклеїнових кислот, синтезі білків, жирних кислот і ліпідів. 
• Магній регулює трансмембранне перенесення іонів кальцію і натрію, контролює процеси обміну в кардіоміоцитах, зменшує виділення катехоламінів і альдостерону при стресових реакціях, що визначає його гіпотензивний ефект. 
• Магній необхідний для адекватного функціонування імунної системи утворення кісткової тканини.
• Магній є одним з основних елементів, що підтримує баланс процесів збудження та гальмування.

Порушення магнієвого гомеостазу зумовлює розвиток магній-дефіцитних станів, що виявляються при багатьох захворюваннях, таких як цукровий діабет, серцево‑судинні захворювання, синдром хронічної втоми, алкоголізм, психічні та неврологічні захворювання тощо. Роль магнію в регулюванні стрес-лімітуючих систем не втрачає цікавості серед науковців вже багато років. Магній є одним з основних елементів, дія якого направлена на зменшення проявів стресу і нормалізацію адаптаційних процесів [7]. 

Також останнім часом активно досліджується питання впливу дефіциту магнію на порушення сну. Експериментальні дані показують, що дефіцит магнію призводить до зниження синтезу мелатоніну — гормону сну. Також ряд досліджень виявили зворотний зв’язок вісі мелатонін-магній. В ході досліджень встановлено, що група людей, до яких застосовувалась хронічна депривація сну (нестача сну) пов’язана з прогресивним зниженням рівня внутрішньоклітинного магнію [8].

 

Це важливо! 

В сучасному світі застосування технології обробки харчових продуктів (рафінування) та використання мінеральних добрив призводить до зменшення вмісту магнію у ґрунті і продуктах харчування. 

Магній надходить в організм з їжею і водою. За даними низки авторів, щоденна потреба в ньому становить 265 і 350 мг для дорослих жінок і чоловіків відповідно. За даними статистики, серед населення України недостатність магнію займає провідну позицію поряд із іншими дефіцитами. Особливо часто такий дефіцит виявляється в період інтенсивного росту у підлітковому віці. Також в групі ризику щодо дефіциту магнію є вагітні жінки та годуючі мами, люди з хронічними захворюваннями, у яких виявляються підвищені потреби у магнію або недостатнє надходження в організм з їжею [9].

 

Клінічні прояви дефіциту магнію різноманітні та включають нервово-м’язову дратівливість і слабкість, головний біль, судоми ніг, гіперемоційність, генералізовану тривожність, панічні атаки, безсоння, втому, астенію та ін. 

 

Який магній обрати?

У світі існує величезна кількість препаратів магнію, що є солями, комплексами з різними органічними сполуками (лактат, цитрат, гліцинат, підолат, аспарагінат тощо), а також неорганічних сполук магнію, які зазвичай не використовуються у зв’язку з їхньою недостатньою біодоступністю та відсутністю безпеки. 

Для оптимального засвоювання Магнікум-Адаптоген містить найкращу форму магнію з високою біодоступністю — магнію бісгліцинат. Бісгліцинат магнію — це хелатна форма магнію, зв’язаного з 2 молекулами амінокислоти гліцину. Гліцин є нейротрансмітером, який сприяє розслабленню та зниженню стресу в організмі.

 

Хелатна форма магнію 3-го покоління має кілька важливих переваг:

• містить високу концентрацію елементарного магнію — добова доза у 2 таблетки забезпечує 200 мг магнію;
• легко засвоюється організмом;
• не викликає дискомфорту в травній системі. 

 

Ця біодоступна форма магнію особливо м’яка для травної системи, що робить її ідеальним вибором для тих, хто не може добре переносити інші форми магнію. Бісгліцинат магнію в складі дієтичної добавки Магнікум-Адаптоген поєднується з вітаміном B6, який сприяє засвоєнню магнію, та мелатоніном, який сприяє скороченню часу, необхідного для засинання.

Хелатна сполука магнію — це наближений до природного (харчового) спосіб доставки магнію до організму людини. Органічні та неорганічні солі магнію у водному середовищі дисоціюють і набувають гідратної оболонки, яка перед абсорбцією видаляється за  допомогою системи спеціальних білків. Проте в хелатній формі магнію блокуються лише 4 із 6 сайтів зв’язування гліцином і ще 2 сайти є вільними для молекул води чи ферментів, що надає комплексу стабільності у водному середовищі, що поліпшує його біодоступність і здатності до подальшого вивільнення елементарного магнію в крові. Це значно збільшує здатність бісгліцинату магнію швидко та повно абсорбуватися в кишечнику. 

В рослинній і тваринній їжі всі мікро- й макроелементи перебувають саме в хелатній сполуці з амінокислотами, а також мають високу біодоступність і безпеку.

 

Вітамін B6, який гармонійно доповнює склад дієтичної добавки Магнікум-Адаптоген, виконує широкий спектр функцій в організмі та є надзвичайно універсальним, бере участь у понад 100 ферментних реакціях, пов’язаних здебільшого з білковим обміном. 

Піридоксин (вітамін B6) належить до групи, яка включає піридоксин, піридоксаль, піридоксамін та їхні відповідні фосфорильовані форми. Метаболічно активні форми діють як кофактори ферментів, що беруть участь у метаболізмі амінокислот, одновуглецевих реакціях, глікогенолізі та глюконеогенезі, синтезі гему й утворенні ніацину з триптофану, а також у метаболізмі ліпідів і дії гормонів.

Відомо, що вітамін В6 відіграє важливу роль в активному проникненню магнію всередину клітини та є необхідним для його внутрішньоклітинної кумуляції. Навіть за монотерапії препаратами піридоксину визначається підвищення рівню магнію в еритроцитах. Було підтверджено експериментально в дослідженнях, що високі дози вітаміну B6 були здатні коригувати низькі концентрації магнію в сироватці та тканинах гризунів [10].

Вітамін B6, як і магній, сприяє нормалізації роботи нервової системи, зниженню втоми і стомлюваності. Також потрібно зазначити, що саме В6 сприяє кращому всмоктуванню магнію в шлунково-кишковому тракті. 

Також не слід забувати, що дефіцит магнію призводить до зниження секреції мелатоніну, тому більшість людей, що недоотримують магній, мають розлади сну. Тривала недостатня виробка гормону сну не тільки має негативний вплив на якість сну, але також може призвести до погіршення психоемоційного стану людини і викликати загострення соматичних захворювань.

Саме тому до складу Магнікум-Адаптоген додатково входить мелатонін. Комбінована дія активних речовин сприяє нормалізації якості сну, підвищенню розумової та фізичної працездатності, полегшенню стресових реакцій та депресивних станів.

 

Мелатонін є натуральним гормоном, який продукується шишкоподібною залозою. Фізіологічно секреція мелатоніну зростає після настання темряви. Його основна дія полягає в гальмуванні секреції гонадотропінів, меншою мірою — кортикотропіну, тирео-

тропіну, соматотропіну. Під впливом мелатоніну в середньому мозку та гіпоталамусі підвищується вміст ГАМК та серотоніну. Ці процеси призводять до нормалізації циркадних ритмів, зміни сну та неспання, ритмічності гонадотропних ефектів.

 

При яких станах можна рекомендувати додатковий прийом Магнікум-Адаптоген?

Магнікум-Адаптоген може бути рекомендований всім пацієнтам, які мають:

• хронічну втому;
• підвищену тривожність; 
• стрес;
• порушення сну;
• надмірну збудливість.

 

Магнікум-Адаптоген особливо корисний для активних людей, спортсменів, жінок, людей похилого віку.

Магнікум-Адаптоген виробництва АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД» має ряд переваг, серед яких:

• Синергічна формула — комплекс магнію у хелатній формі, вітаміну В6 та мелатоніну.
• Високий вміст елементарного магнію (200 мг на добову дозу).
• Виняткова біодоступність.
• Дуже добре переноситься організмом.
• Веганська формула — не містить компонентів тваринного походження.
• Без ГМО.
• Без цукру.
• Без лактози.

 

Як приймати Магнікум-Адаптоген?

Магнікум-Адаптоген рекомендовано приймати по 1-2 таблетки на день, запиваючи склянкою води, під час або після їжі, ввечері, за 15-30 хвилин до сну.

Рекомендована тривалість вживання Магнікум-Адаптоген — до 14 днів.

Висновки: Дефіцит магнію має значний вплив на здоров’я людини та є актуальною проблемою сучасного світу. Синергічна дія активних компонентів дієтичної добавки Магнікум-Адаптоген дозволяє впливати на базові ланки патогенезу багатьох захворювань, пов’язаних із дефіцитом магнію, з порушеннями енергетичного та електролітного обмінів, а також сприяє відновленню адаптаційних резервів організму.

 

Література:

1. Кузнецова Елена Владимировна, Петровская Вера Геннадьевна, Рязанцева Светлана Александровна. Психология стресса и эмоционального выгорания : учеб. пособ. для студ. факультета психологии. 2012. 5-7 с. 
2. Бережкова Л. В. Как сохранить здоровье нервной системы: советы невролога / Л. В. Бережкова. — М . : О ЛМ А-ПРЕСС Экслибрис, 2002. — 160 с. 
3. Seelig MS. Consequences of magnesium deficiency on the enhancement of stress reactions; preventive and therapeutic implications (a review). J Amer Coll Nutr. 1994;13:429–46. 
4. Хаустова Е.А. Тревожный человек в тревожном мире. Мистецтво лікування №5-6 (121-122) 2015.  С. 47-50
5. Рекомендації щодо лікування тривоги. Зарубіжний досвід. НейроNews №7(99) 2018.  С. 51-53
6. Fiorentini D, Cappadone C, Farruggia G, Prata C. Magnesium: Biochemistry, Nutrition, Detection, and Social Impact of Diseases Linked to Its Deficiency. Nutrients. 2021 Mar 30;13(4):1136. doi: 10.3390/nu13041136. PMID: 33808247; PMCID: PMC8065437.
7. Марушко Ю.В, Гищак ТВ. (2014). Системні механізми адаптації. Стрес у дітей: монографія. Київ:138.
8. Cuciureanu MD, Vink R. Magnesium and stress. In: Vink R, Nechifor M, editors. Magnesium in the Central Nervous System [Internet]. Adelaide (AU): University of Adelaide Press; 2011. 
9. Майданник ВГ, Сміян О.І, Бинда ТП, Савельєва-Кулик НО. (2013). Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей: навчальний посібник. Суми: Сумський держ. ут:173. 
10.  Majumdar P, Boylan LM. Alteration of tissue magnesium levels in rats by dietary vitamin B6 supplementation. Int J Vitam Nutr Res. 1989;59(3):300-3. PMID: 2599796.

Надія Бойко, лікар невролог