Фармацевтичний ринок України під час медичної реформи:поспішаймо розумно

Медична реформа та її вплив на фармацевтичну галузь, які перспективи розвитку ринку – усе це обговорювали на конференції Ukrainian Pharmaceutical Congress 2019, яка відбулася у Києві 14 березня 2019 року. У конгресі взяли участь провідні експерти у галузі фармацевтики та правового супроводу, топ-менеджери провідних національних і зарубіжних фармацевтичних компаній, представники медичних закладів, державних органів влади медичної сфери й парламентарі. Учасники працювали на 6 панелях, у кожній з яких порушувались актуальні питання розвитку фармацевтичної галузі.

 

Панель 1. Медична реформа та її перспективи

Плюси і мінуси реформи медичної галузі обговорювали:

Ірина Сисоєнко – народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я;

Олександр Жигінас – радник Міністра охорони здоров’я України, виконавчий консультант НСЗУ;

Михайло Радуцький – президент клініки «Борис», позаштатний радник Київського міського голови;

Дмитро Алешко – партнер ЮК «Правовий Альянс», співмодератор;

Марина Бучма – директор зі зв’язків з державними органами «Тева Україна», співмодератор.

Основні тези, що прозвучали:

з початком цього року завершився етап автоматизації медичних закладів, коли медичні установи мали можливість реорганізовуватися на пільгових засадах. Зараз у парламенті є законопроект № 9075, яким мають продовжити ще на рік спрощену процедуру реорганізації закладів у комунальні некомерційні підприємства;

про страхування медичної відповідальності та професійну діяльність лікарів і медичних працівників говорила народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. Ідеться, зокрема, про відсутність на законодавчому рівні визначення медичної лікарської помилки. В Україні має з’явитись реєстр лікарських помилок, а професійна відповідальність лікарів має бути застрахована для того, щоб була можливість відокремлювати медичну помилку від недбалості, як це відбувається в європейських державах;

оскільки на сьогодні вся відповідальність лежить на юридичних особах, а захист прав пацієнтів в Україні не забезпечений, правильним кроком вперед у вітчизняній медицині стане індивідуальне ліцензування лікарів;

серед основних нововведень, які також активно обговорювали на конгресі, були і електронні рецепти. Їх перевагою є те, що пацієнти, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», матимуть можливість отримувати новий рецепт від свого лікаря в режимі онлайн. Однак залишається питання з розподіленням бюджетних коштів на рецепти, аби забезпечити витрати рівними частинами протягом місяця. Натомість працівники державної влади запевняють, що ця проблема буде вирішена;

для того, щоб аптеки могли випускати ліки за електронними рецептами, за словами радника Міністра охорони здоров’я Олександра Жигінаса, потрібно подати заявку та зареєструватись в електронній системі охорони здоров’я до 25 березня цього року, при цьому договори набудуть чинності вже 1 квітня.

«Відповідно до звітів, за цими договорами будуть здійснюватися  виплати коштів аптекам два рази на місяць 1-го і 16-го числа поточного місяця», – пояснив він.

Панель 2. Фармацевтичне регулювання

У дискусії щодо регулювання цін на лікарські засоби, а також про програму «Доступні ліки» та її стан брали участь:

Роман Ілик – заступник міністра охорони здоров’я України;

Владислав Цілина – перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;

Тетяна Думенко – директор Державного експертного центру МОЗ України;

Олександра Олещук – голова Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів;

Павло Харчик – президент асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD);

Дмитро Алешко – партнер ЮК «Правовий Альянс», співмодератор;

Михайло Пасічник – президент Громадської спілки «Фармацевтична ліга України», співмодератор.

Основні тези, що прозвучали:

в Україні до Національного переліку увійшло 427 МНН (міжнародна непатентована назва), згідно з яким закуповуватимуться лікарські засоби, з них 23 МНН в програмі «Доступні ліки»;

одним із пріоритетів МОЗ є боротьба з антибіотикорезистентністю.

«Унаслідок антибіотикорезистентності гинуть люди не тільки в Україні, а й в усьому світі. Загалом безконтрольний доступ до антибіотиків пов’язаний з проблемою самолікування, безвідповідального лікування. Якщо взяти дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, то 64 % людей помилково вважають, що антибіотиками вони можуть вилікувати ті хвороби, де вони б не мали застосовуватися. Тому це проблема, яка потребує комплексного рішення», – заявив заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик. За його словами, на сьогодні випуск антибіотиків за рецептом є законодавчо врегульованим в Україні, але МОЗ буде ініціювати посилення відповідальності за відпуск рецептурних препаратів без рецепту;

значним досягненням в галузі медицини вважають скасування граничної 10 % надбавки для медичних виробів (включаючи обладнання), які закуповуються за бюджетні кошти. За словами учасників дискусії, «над цим проектом працювали майже 7 років. Його ухвалення стало вагомим кроком вперед, який надасть можливість виробникам брати участь у тендерах на конкурентних засадах».

    

Панель 3. Промоція і комплаєнс

Про захист персональних даних та креативні комплаєнтні підходи до розвитку бізнесу говорили:

Олександр Мелянчук – начальник юридичного відділу Roche Ukraine;

Кшиштоф Седлєцкі – старший партнер ABSC;

Ілля Костін – партнер ЮК «Правовий Альянс»;

Тарас Безпалий – радник ЮК «Правовий Альянс»;

Олексій Бежевець – партнер ЮК «Правовий Альянс», модератор.

Основні тези, що прозвучали:

вага комплаєнсу (відповідність бізнес-етиці, внутрішнім та  зовнішнім вимогам чи правовим нормам) у регулюванні фармацевтичного ринку України та стратегії розвитку бізнесу фармкомпаній постійно зростає;

успішна система управління комплаєнсом повинна складатися, зокрема, з таких елементів: корпоративна культура; турбота про позитивну репутацію; стандарти та контроль; моніторинг та оцінка ризиків; навчання та спілкування;

питання захисту персональних даних набуває критичного значення, в тому числі через призму застосування вимог GDRP;

фармкомпанії не уникнуть змін в регулюванні оподаткування міжнародних транзакцій, трансфертного ціноутворення, нових вимог до роботи з низькоподатковими юрисдикціями, правил BEPS. Потрібно планувати і реалізовувати зміни в роботі;

використання фармкомпаніями співпраці з NGO може бути вельми ефективним механізмом розвитку бізнесу, за умов дотримання вимог комплаєнсу.

Панель 4. Конкуренція на фармринку

У дискусії щодо безпеки бізнесу на фармацевтичному ринку брали участь:

Олена Шевчук – заступник директора Департаменту розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольного комітету України (АМКУ);

Ірина Головкова – директор з юридичних питань та комплаєнсу в Україні та країнах СНД ACINO в Україні;

Володимир Ігнатов – виконавчий директор AIPM, генеральний директор представництва IPSEN Pharma

в Україні і Молдові;

Андрій Горбатенко – партнер ЮК «Правовий Альянс»;

Віталій Гордієнко – голова Ради директорів Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД», директор AbbVie в Україні, модератор.

Основні тези, що прозвучали:

щоб фармринок працював більш ефективно для бізнесу й споживача, Антимонопольний комітет запропонував певну систему, яка стимулюватиме конкуренцію на фармацевтичному ринку.

«Це свого роду набір «дорожніх знаків», щоб кожен учасник фармринку зміг вивчити, прочитати та виконувати їх, знаючи певні правила гри», – зазначила представник АМКУ Олена Шевчук. При цьому, за її словами, у кожного гравця ринку залишається можливість звернутись за потребою до комітету за індивідуальним роз’ясненням, оскільки «фармацевтичний ринок специфічний і різноманітний, тож забезпечити уніфікований підхід для всіх досить важко»;

представники фармацевтичного бізнесу заявили, що «хочуть грати в правовому полі», і визначення певних правил на цьому шляху є надзвичайно важливим кроком для них. Вони підкреслили: через те, що кожного разу змінюється система, їм до кінця не зрозуміло, в якому правовому полі вони перебувають. До того ж, за їхніми словами, виникає багато конфліктів з причин невідповідності регулювання ринку.

    

Панель 5. Фарма у вирі реформування охорони здоров’я – можливість чи загроза?

Про фарму у вирі реформування охорони здоров’я говорили:

Павло Ковтонюк – заступник міністра охорони здоров’я України;

Дмитро Шимків – голова Ради керуючої компанії «Дарниця»;

Кокі Сато – генеральний директор Takeda Ukraine;

Сергій Іщенко – генеральний директор Proxima Research;

Наталія Сергієнко – виконавчий директор Комітету з охорони здоров'я Європейської Бізнес-Асоціації, співмодератор;

Кшиштоф Седлєцкі – старший партнер ABSC, співмодератор.

Основні тези, що прозвучали:

«Наразі держава забезпечує лише 12 % потреби населення в лікарських засобах. Торік об’єм споживання лікарських засобів на фармринку України склав 3,1 млрд. долларів, що становить 0,26 % світового споживання. Український фармринок значно випереджає в темпах росту світовий ринок медикаментів. На сьогодні приріст ринку показав +21.5 % в національній валюті і +4.5 % в натуральному вираженні», – зауважив генеральний директор Proxima Research Сергій Іщенко;

«Маючи тариф на пролікований випадок, лікарня буде зацікавлена в закупівлі більш дешевих ліків в більшому об’ємі», – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Він також відмітив, що обмеженість бюджету вимагає бути прагматичними і розставляти пріоритети;

Дмитро Шимків, голова Ради керуючої компанії «Дарниця», підкреслив значення українських фармацевтичних компаній в забезпеченні доступу громадян до лікування і окреслив перспективи зростання вагомості вітчизняних виробників на ринку лікарських засобів;

Кокі Сато, генеральний директор Takeda Ukraine, значив, що провідні світові фармацевтичні компанії готові до співпраці з владою для формування умов, які надали б можливості доступу громадян України до інноваційних лікарських засобів;

Всі учасники підкреслили важливість діалогу, необхідність і волю до нього між органами влади і гравцями ринку.

Панель 6. Кар’єра керівника: нові виклики і можливості

Досвідом управління успішними компаніями ділилися:

Євген Заїка – генеральний директор ACINO в Україні, регіональний директор ACINO в країнах СНД;

Андрій Самойлович – генеральний директор «Сандоз Україна»;

Тетяна Лукинюк – генеральний директор Red Bull в Україні та Білорусі;

Віктор Яковенко – партнер Ward Howell, модератор.

Основні тези:

• якості, що необхідні для посади генерального директора: дисципліна, готовність ухвалювати рішення самостійно і нести за них відповідальність, універсальність, здатність бачити всю картину, здатність до комунікабельності;
• своїми причинами успіху представники вищих ланок управління назвали: можливість вчасно приймати рішення і робити правильний вибір.

 

Важливим в сфері реформування системи охорони здоров’я є вчасно і правильно реагувати на зміни, які відбуваються сьогодні. Учасники конгресу ознайомились з останніми тенденціями розвитку індустрії, які впливають на успішну діяльність фармацевтичних компаній України, а також на покращення ефективності ведення та роботи свого бізнесу.