ДАРИВІТ САН форте — оптимальне вирішення проблеми антибіотик-асоційованої діареї

Останнім часом під прицілом уваги Всесвітньої організації охорони здоров’я та світової громади опинилася проблема, відома багатьом українцям з власного досвіду.

Суттєве підвищення об’ємів застосування антибактеріальних препаратів, у тому числі без показань та навіть без призначення лікаря — ось що турбує фахівців охорони здоров`я вже декілька років.

На жаль, не зважаючи на всі просвітницькі та законодавчі заходи, у країнах пострадянського простору антибіотики вважаються панацеєю ледь не від усіх захворювань, починаючи від банальної респіраторно-вірусної інфекції і закінчуючи рядом захворювань, які без консультації з лікарем взагалі не повинні лікуватися самостійно. Та й медики, стурбовані зростанням частоти ускладнень від бактеріальних інфекцій, все частіше відразу призначають сильніший препарат навіть без виражених до цього показань.

В цих умовах, поряд з проведенням інформаційної роботи з відвідувачами аптеки, вкрай важливою задачею працівника першого столу є попередження та усунення побічних ефектів від прийому даної групи препаратів, одним із найбільш поширених з яких вважається антибіотик-асоційована діарея (ААД).

Вважається, що симптоми діареї, за деякими даними, відзначаються майже у 20–30% випадків прийому антибіотиків, а за деякими дослідженнями, частота таких випадків досягає навіть 62%. Особливо турбує статистика у педіатричній практиці, де світові показники виникнення ААД при антибіотикотерапії у дітей досягають 11–40% (в Україні — 15,5%). В залежності від хімічної структури та профілю безпеки препаратів, ця цифра може зростати від 2% (фторхінолони) до 30% (кліндаміцин, лінкоміцин). Навіть «рутинно» призначувані у терапевтичній практиці комбіновані препарати амоксициліна та клавуланової кислоти здатні призвести до діареї майже у чверті випадків [1, 4].

Механізми розвитку антибіотик-асоційованої діареї можуть бути різними. Вважається, що лише 25% випадків діареї обумовлено особливостями антибіо-тиків, а саме їх токсичністю, здатністю посилювати перистальтику кишечнику та порушувати основні мета-болічні процеси. Абсолютну ж більшість — понад 75% випадків порушень функцій кишечнику — викликано зміною якісного та кількісного складу мікрофлори.

Як відомо, антибактеріальні препарати у своїй більшості не мають селективної дії та знищують усе на своєму шляху — як збудників інфекції, так і корисні бактерії. Як тільки кількість корисних бактерій значно зменшується, їх місце тут же займають патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. Дуже швидко їх кількість збільшується у геометричній прогресії, і вже за кілька днів вони заселяють поверхню слизової оболонки товстого кишечнику. Це, переважно, Clostridium perfringens, Staphylococcus aureus, Klebsiella oxytoca, Salmonela spp., Candida spp., Clostridium difficile.

  ЦІКАВО ЗНАТИ!

Найбільш «шкідливою» у списку умовно-патогенних мікроорганізмів є Clostridium difficile — причина майже чверті усіх випадків ААД. Крім того, саме ця мікроскопічна бактерія є основною причиною тяжкого і дуже небезпечного для життя ускладнення — псевдомембранозного коліту, що майже у 30 % випадків закінчується летальним результатом.

Здійснення фармацевтичної опіки передбачає обов’язкове попередження пацієнта про ризик виникнення антибіотик-асоційованої діареї. Важливо, що профілактику ААД слід починати якомога раніше (оптимально — у перші 72 години після початку прийому антибіотику). У разі ж звернення до працівника першого столу за препаратами «від діареї» першочерговою задачею фармацевта є уточнення попереднього лікування. Адже порушення мікрофлори після прийому антибіотиків може спостерігатися навіть через два місяці після початку лікування. У цьому випадку корекція мікробіоценозу також знадобиться. Потрібно пам’ятати, що ризик розвитку цього неприємного ускладнення залежить не тільки від особливостей антибіотикотерапії (вибір препарату та тривалість лікування), але й від самого пацієнта та стану його здоров’я.

Особливу увагу при здійсненні фармацевтичної опіки слід звернути на пацієнтів дитячого та похилого віку (від 65 років), а також на людей із супутніми хронічними захворюваннями, насамперед, шлунково-кишкового тракту, — саме вони знаходяться у групі ризику та потребують обов’язкової корекції стану мікрофлори на фоні прийому антибіотиків.

  ВАЖЛИВО!

Як же відрізнити ААД від звичайного порушення функцій кишечнику?

Про розвиток антибіотик-асоційованої діареї свідчить наявність 3 чи більше епізодів неоформлених випорожнень протягом двох чи більше днів, що протікає під час прийому антибіотиків чи виникає протягом двох (!) місяців після їх призначення. Для легкої форми ААД характерна частота випорожнень водянистого характеру до 7 разів на добу, при цьому це супроводжується невираженим болем у животі. Проте якщо прояви діареї відмічаються 10–15 разів на добу на фоні вираженого болю, підвищення температури та ознак дегідратації, то стан вважається середньотяжким та свідчить про розвиток коліту — запалення товстого кишечнику. У найгіршому випадку (тяжке протікання) частота випорожнень з домішкам крові зростає до 20 разів на добу, що викликає сильну дегідратацію і слабкість. Температура може досягати 40 °С, спостерігається виражений лейкоцитоз.

Як же запобігти розвитку антибіотик-асоційованої діареї?

Очевидно, що першим і найважливішим кроком буде відновлення нормальної мікрофлори кишечнику, що була знищена антибіотиками. Для цього експертами Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я рекомендовано застосовувати пробіотики — живі мікроорганізми, що позитивно впливають на стан здоров’я людини та нормалізують склад і функції мікробіоценозу шлунково-кишкового тракту.

Прийом пробіотиків з метою лікування та профілактики антибіотик-асоційованої діареї обґрунтовано багаточисельними науковими дослідженнями і має статус категорії А (найвищий рівень доказовості).

У чому ж користь «кишечних» лакто- та біфідобактерій?

• Колонізуючи поверхню товстої кишки, лакто- та біфідобактерії не залишають місця для розвитку інших — патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. І навіть якщо ті вже потрапили до травної системи, специфічні механізми дозволяють корисним мікроорганізмам розпізнати та знищити такі небезпечні для людини бактерії, як Klebsiella oxytoca, Candida spp. та ін. Крім того, лактобактерії продукують речовини (ацидофілін, лактолін, лізоцим), що стримують розвиток «сторонніх» мікроорганізмів.
• Стимулюють виділення шлункового соку та приймають участь у регуляції моторики.
• Продукуючи лактазу, сприяють розщепленню молочного цукру та, як наслідок, підтриманню оптимального рівня рН кишечника.
• Беруть участь у травленні та всмоктуванні корисних речовин, синтезі деяких вітамінів та амінокислот.
• Мають імунорегулюючу дію — підвищують резистентність слизової оболонки та активують фагоцитоз.

Оптимальний пробіотик!

Об’єм споживання пробіотиків, як за призначенням лікаря, так і у рамках концепції відповідального самолікування, у всьому світі неухильно зростає. Так, наприклад, протягом чотирьох років (2010–2014) об’єм продажу пробіотиків у грошовому виразі зріс майже на 35%, при чому найбільша частка припадає на споживачів із розвинених країн (Західна Європа), для яких традиційно характерне більш уважне ставлення до здоров’я.

  ЦІКАВО ЗНАТИ!

У нормі мікрофлора кишечнику представлена більш ніж 400 видами бактерій загальною вагою півтора кілограми. Проте у цій величезній кількості переважну більшість складають лакто- та біфідо-бактерії, а також, у меншій мірі, кишкова паличка. Тому, зважаючи на склад нормальної мікрофлори кишечнику, саме лакто- та біфідобактерії вважаються оптимальною основою сучасних пробіотиків для профілактики та лікування ААД відповідно до рекомендацій Всесвітньої Гастроентерологічної Організації (2011).

Багаточисельними клінічними дослідженнями доведено, що саме пробіотики з таким складом достовірно знижують ризик ААД. Так, за даними метааналізу 63 рандомізованих досліджень за участю 11 811 пацієнтів було встановлено, що ризик ААД при прийомі лакто- та біфідовмісних пробіотиків знижується на 42% (Hempel S. et al., 2012). Інші дослідження (D'Souza A. L. et al., 2002) свідчать про зниження частоти розвитку ААД на 63%. При цьому ризик ААД, асоційованої з C. difficile, за даними досліджень знижується на 66%.

На ринку України досить багато лікарських препаратів та дієтичних добавок, призначених для корекції порушень мікрофлори на фоні антибіотикотерапії.

Проте не всі пробіотики діють однаково. Доведено, що пробіотики із вмістом лише одного виду (лакто- або біфідобактерій) мікроорганізмів значно поступаються за силою дії пробіотикам з багатокомпонентним складом (комбінація лакто- та біфідобактерій), оскільки в організмі різні корисні бактерії проявляють здатність до синергічного (взаємопосилюючого) ефекту.

Крім того, їх ефективність у великій мірі залежить від конкретного штаму корисної бактерії з доказаною профілактичною дією та кількості колонієутворюючих одиниць у одній дозі.

Всім цим вимогам до оптимального пробіотика відповідає ДАРИВІТ САН форте виробництва канадської компанії «Harmonium International Inc». Штами пробіотиків, що входять до складу ДАРИВІТ САН форте, було ретельно відібрано на основі тривалих досліджень. Це Lactobacillus acidophilus HA-122 (60%), Lactobacillus casei HA-108 (25%) та Bifidobacterium bifi-dum HA-132 (15%).

Лише одна капсула ДАРИВІТ САН форте містить 10 млрд живих культур з високою життєздатністю. Доведено, що саме високодозовані пробіотики з добовою дозою не менше ≥10млрд КУО/день є найбільш ефективними для усунення проявів антибіотик-асоційованої діареї. Саме така добова доза дозволяє зменшити ризик розвитку діареї у три рази, у порівнянні з пробіотиками, що приймаються у дозі менше 5 млрд КУО/день [5–7].

Дякуючи такому складу та концентрації пробіотичних бактерій, ДАРИВІТ САН форте прийде на допомогу організму:

• при розладах транзиторної функції кишечнику під час прийому антибіотиків (антибіотик-асоційована діарея);
• для підтримки та відновлення балансу мікрофлори під час та після прийому антибіотиків.

Особливості застосування ДАРИВІТ САН форте

Рекомендовано приймати по 1–2 капсули на день, починаючи з першого дня прийому антибактеріальних препаратів. ДАРИВІТ САН форте слід вживати протягом усього часу антибіотикотерапії та протягом ще одного тижня після закінчення курсу лікування. Для досягнення максимального ефекту важливо приймати капсули не менш ніж через дві години після прийому антибіотиків.

Важливо, що сприятливі умови для життя та розмноження мікроорганізмів є лише у товстому кишечнику. Проте потрапити туди у складі препарату не так просто, адже спочатку потрібно вижити у агресивному середовищі шлунка. Саме тому вижити та потрапити у кишечник може лише незначна частина корисних бактерій. Штами лакто- та біфідобактерій, що входять до складу ДАРИВІТ САН форте, достатньо стійкі до несприятливої дії шлункового соку та жовчних солей, що дозволяє живим культурам дістатися неушкодженими саме туди, де їх дія потрібна — до кишечнику.

Протипоказанням для прийому ДАРИВІТ САН форте може стати індивідуальна чутливість до складових. Вагітним та годуючим жінкам, а також пацієнтам старшої вікової групи та людям з хронічними та гострими захворюваннями перед початком прийому краще проконсультуватися з лікарем.

Вибір допоміжних речовин, що входять до складу ДАРИВІТ САН форте, — крохмаль, желатин, стеарат магнію та аскорбінова кислота, — дозволяє звести до мінімум ризик алергічних реакцій та випадків індивідуальної непереносимості при прийомі капсул.

Проблему антибіотик-асоційованої діареї краще попередити, ніж лікувати. Сучасний пробіотик з оптимальним комбінованим складом та високою дозою пробіотичних бактерій ДАРИВІТ САН форте у будь-який час прийде на допомогу.

ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА

1. Верховодова, Ю. В. Эффективность пробиотиков с точки зрения доказательной медицины для профилактики Clostridium difficile — ассоциированной диареи у взрослых(обзор литературы) / Ю. В. Верховодова, И. В. Киреев // Ліки — людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів: матеріали XXXІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 21 трав. 2015 р. — Х.: НФаУ, 2015. — С. 194–199.
2. Майданник В.Г. Антибиотикассоциированная диарея, связанная с Clostridiumdifficile // Здоров’я України. — 2010.  — С. 20–22.
3. American Family Physician, 2008. — 78(9). — 1073–78.
4. Ayyagari A, Agarwal J, Garg A. Antibiotic associated diarrhoea: Infectious causes. Indian Journal of Medical Microbiology. — 2003;21 (1). — 6—11.
5. Gao, X.W.; Mubasher, M.; Fang, C.Y.; Reifer, C.; Miller, L.E. Dose-Response Efficacy of a Proprietary Probiotic Formula of Lactobacillus acidophilus CL1285 and Lactobacillus casei LBC80R for Antibiotic-Associated Diarrhea and Clostridium difficile-Associated Diarrhea Prophylaxis in Adult Patients. - Am. J. Gastroenterol. — 2010, 105. — Р. 636–1641.
6. JohnstonB.C. et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea \ Cochrane DatabaseSyst Rev. — 2011, (11).
7.  McFarland L.V. Evidence-based review of probiotics for antibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile infections / Anaerobe 15 (2009). — 274–280.

  Купріянова Ольга канд. фарм. наук, НФаУ