Осiнь: Саме час сходити до гастроентеролога

Осінь — сезон загострення всіх хронічних захворювань, у тому числі й шлунково-кишкового тракту. Постійні зміни погоди, перепади атмосферного тиску та скорочення світлового дня. Усе це ну ніяк не сприяє гарному настрою і підвищенню працездатності. Ось і виходить, що людина постійно знаходиться у поганому настрої, відчуває себе втомленою і розбитою. Не дивно, що на цьому фоні відбувається загострення усіх хронічних недуг, у тому числі й органів шлунково-кишкового тракту.

 

Що ж потрібно знати про сезонні захворювання органів травлення, щоб пережити без проблем несприятливе для організму міжсезоння розповіла лікар-гастроентеролог вищої категорії Чернігівської міської лікарні № 2 Надія ДЕМИДЕНКО.

 

— Надіє Петрівно, які захворювання органів травлення відносяться до сезонних?

— Це все кислотозалежні захворювання: хронічні гастрити, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

— А чому в міжсезонні загострюються хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту?

— В осені відбуваються суттєві зміни у раціоні: менше їмо свіжих фруктів і овочів (тобто до організму потрапляє менше вітамінів), більше вживаємо жирного м’яса, жирів, солінь, копченостей, гострих приправ, що не завжди сприятливо позначається на роботі нашого шлунку. В цей період починають активізуватися простуди, які виснажують нашу імунну систему, в результаті загострюються усі хронічні захворювання. Позначається на стані здоров’я й емоційна пригніченість. В міжсезонні міняється режим дня — день стає коротшим, ніч довше, для організму — це стрес. Хочемо ми того чи ні, але скорочення світлового дня діє на наш організм негативно, а емоційна сфера дуже тісно пов’язана зі станом шлунково-кишкового тракту. У людини, яка живе у стані хронічного стресу, шанси заробити гастрит та виразку шлунку або дванадцятипалої кишки набагато вище, ніж у тих, хто ставиться до усіх проблем по-філософському. А все тому, що під час стресу в кров викидається велика кількість адреналіну — гормону, що викликає звуження судин. В результаті чого погіршується кровопостачання шлунково-кишкового тракту, порушується живлення кліток слизової шлунку, частина з них атрофується і гине, утворюючи зони запалення, тобто гастрит. Якщо гастрит не лікувати може виникнути виразка.

— Кажуть, що гастрит можна назвати хворобою XXI століття, які її симптоми та чим вона небезпечна?

— Так, дійсно за статистикою майже половина населення нашої країни в тій або іншій формі хворіє на гастрит. Гастрит — це запалення слизової оболонки шлунку, що приводить до порушення його функцій. Їжа починає погано перетравлюватися, це провокує погіршення стану всього організму. Найхарактерніший симптом гастриту — біль в області сонячного сплетення, що посилюється після їжі. У хворих часто буває печія, блювота, відрижка, здуття живота, пронос або закрепи. Хронічний гастрит може привести до атрофії слизової оболонки шлунку. Шлункові залози перестають нормально функціонувати, і на місці здорових кліток формуються атипічні. Порушення процесу самовідновлення кліток слизової шлунку — одна з причин виразки й раку шлунково-кишкового тракту.

— Пані Надіє, кажуть, що гастрит за симптомами легко сплутати з гастродуоденітом?

— Дійсно, при гастродуоденіті та гастриті схожа симптоматика. Проте якщо при гастриті уражається тільки слизова оболонка шлунку, то при гастродуоденіті запалення розповсюджується і на дванадцятипалу кишку. Через запальний процес порушується нормальна моторика кишківника і вироблення шлункового соку, що приводить до серйозних проблем з травленням. Первинним гастродуоденітом найчастіше страждають діти дошкільного та шкільного віку, хоча й у дорослих такий діагноз — не рідкість. Розрізняють декілька видів гастродуоденіту:

• поверхневий гастродуоденіт — помірне запалення слизової шлунку і дванадцятипалої кишки;
• ерозійний гастродуоденіт, при якому слизова починає руйнуватися;
• гіпертрофічний гастродуоденіт, при якому відбуваються зміни структури слизової;
• атрофічний гастродуоденіт, при якому слизова потоншується, а розташовані на ній залози перестають працювати в нормальному режимі.

— Чому виникає виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, та які її основні симптоми?

— Виразка шлунку — хронічне захворювання, при якому в слизовій шлунку виникають трофічні порушення. Виразкова хвороба шлунку або дванадцятипалої кишки виникає, як правило, на фоні підвішеної кислотності, коли з’являється дисбаланс між факторами агресії й факторами захисту, тобто фактори агресії переважають над факторами захисту. Найчастіше на виразкову хворобу хворіють чоловіки у віці від 20 до 50 років.

Запідозрити виразкову хворобу шлунку або дванадцятипалої кишки можна по наступних ознаках: біль, що локалізуються у верхній частині живота, найчастіше вона посилюється в нічний час, при фізичних навантаженнях, після вживання алкоголю або гострої їжі, натще. Інший симптом: печія, що з’являється через 1-2 години після прийому їжі. Виникає вона через те, що кислотний вміст шлунку потрапляє в просвіт стравоходу, дратуючи його стінки. У хворих виникає відчуття нудоти, що іноді супроводжується блювотою. При виразці блювота спостерігається через 1,5-2 години після вживання їжі та приносить відчуття полегшення. Тому нерідко хворі викликають блювоту самостійно. Ще один із симптомів виразкової хвороби — відрижка, при цьому хворій відчуває гіркий або кислий присмаки в роті. У хворих спостерігається зниження апетиту, порушується процес випорожнення, часто вони скаржаться на закрепи.

Виразкова хвороба підступна і може привести до дуже важких наслідків: пенетрацій, коли відбувається руйнування стінки шлунку, а дном виразки стає орган, що розташований безпосередньо під цією стінкою, перфорації шлунку, коли в результаті руйнування одній з його стінок відбувається потрапляння вмісту шлунку в черевну порожнину, шлункових кровотеч. Ці стани дуже важкі та вимагають негайного хірургічного втручання. Якщо своєчасно не звернутись до лікаря, в деяких випадках вони можуть навіть спричинити смерть хворого. Проте іноді виразка ніяк себе не проявляє, безсимптомний перебіг процесу виразкової хвороби спостерігається майже у чверті хворих, що ще раз доказує про необхідність регулярного обстеження та проходження курсів профілактичного лікування.

— Що є причиною виникнення виразки шлунку дванадцятипалої кишки?

— Як й для інших кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту це пов’язано з порушенням кислотоутворюючої функції шлунку — порушенням балансу між захисними механізмами шлунку і агресивними чинниками, тобто, захисний слиз, який виділяє шлунок, вже не може справитися з пепсином і соляною кислотою. Тобто виразки, гастрити, гастродуоденіт найчастіше відбуваються на фоні підвищеної кислотності шлунку. Провокуючими факторами, що приводять до дисбалансу, є стреси, нерегулярне харчування, прийом алкоголю, паління. Загостренню гастриту або виразки сприятиме вживання великої кількості грубої, жирної, смаженої їжі, що негативно впливає на моторику органів травлення. Провокуючим фактором може стати зараження бактерією Helicobacter pylori, а також генетичний чинник. У групи ризику люди, у яких батьки хворіли на виразку шлунка або дванадцятипалої кишки.

— Яким чином треба харчуватися, щоб не викликати загострення сезонних захворювань органів травлення, зокрема виразки та гастриту?

 

— Харчування має велике значення для перебігу виразкової хвороби та профілактики її ускладнень. Воно повинно бути повноцінним та задовольняти потреби хворого в енергії. Дієта повинна бути збагачена вітамінами А та Е. Раціон повинний відповідати потребам організму згідно з віком, фізичною активністю, станом шлункової секреції. Їжа має властивості знижувати шлункову секрецію, знаходячись у порожнині шлунку 1–2 години, тобто вона утримує кислотність на відповідному рівні тривалий час. При харчуванні треба обмежувати продукти, які є сильними стимуляторами кислотної секреції, а також смажені та жирні страви, які сприятимуть затримці шлункового вмісту, підвищенню внутрішньо шлункового тиску та дуоденогастральному рефлексу.

Таким хворим рекомендовано вживати страви із нежирного м’яса, птиці, кролика, риби, морепродуктів, яйце у вигляді омлетів або зварене на м’яко, молочні продукти: супи, каші, кисіль, запіканки. Страви з овочів (картоплі, моркви, кабачків, солодкого перцю, кольорової капусти, капусти броколі тощо) показані у вигляді овочевих пюре, рагу із невеликою кількістю рослинної олії або сметани, з каш рекомендована рисова, гречана та вівсяна. Хворим рекомендується вживати хліб пшеничний, сухе печиво, солодкі фрукти, із напоїв — чай зелений та чорний з молоком або вершками, неміцна кава з молоком або вершками, овочеві соки, узвари із сухофруктів.

При загостренні виразкової хвороби для підвищення антацидної дії харчування бажано додавати вершки в чай, каву, пюре, каші, яєчний омлет. Таким хворим показано вівсяний вживати молочний кисіль, відвар насіння льону. Молоко краще вживати з кашами, розводячи водою.

У невеликій кількості можна вживати цукор і мед (по чайній ложці 2 рази на добу), варення з некислих ягід або фруктів (1 чайна ложка на стакан води), мармелад, желе, невелику кількість шоколаду, з цукерок — молочну карамель, сіль не більше 4-6 грамів на добу.

Треба обмежити круп’яні сніданки швидкого приготування, виключить з раціону бобові (зелений горошок, квасоля, боби), кукурудзу, житній хліб, домашню випічку з м’ясною, сирною, фруктовою та овочевою начинкою, здобне печиво, торти і випічку з жирними кремами з додаванням маргарину або масла, редьку, редиску, ріпу, кислі соки. При загостренні рекомендується обмежити білокачанну капусту, шпинат, виноград, родзинки, курагу, чорнослив. Буряк можна запікати або відварювати. Лимони, яблука, заморожену смородину бажано використовувати для приготування киселів, цибулю — при приготуванні перших страв. Слід повністю виключити холодні шипучі напої, пиво шампанське, сухе вино, горілку та інші міцні алкогольні напої.

— А яким повинний бути режим прийому їжі?

— Для зменшення рефлюксу шлункового вмісту (закиду шлункового вмісту у стравохід) хворим рекомендується вживати невеликі порції їжі 3-4 рази на день, страви повинні бути сприятливої температури, бо холодна або гаряча їжа також може стати причиною подразнення слизової шлунку. Рекомендовано також не приймати горизонтальне положення після їжі. Особливо це актуально для хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (патологія нижнього стравохідного сфінктера). У таких людей сфінктер, що розташований у місці де стравохід переходить у шлунок, повністю не змикається, і коли людина поїла і лягла відпочити, тобто прийняла горизонтальне положення, здійснюється закид шлункового вмісту у стравохід, тобто має місто гастроезофагеальний рефлюкс, який призводить до подразнення слизової оболонки стравоходу. Особливе значення має вечірній прийом їжі, він повинен бути не пізніше ніж за 2 години до сну. Вечеря повинна бути не об’ємною, а продукти легкотравними (каші, запіканки, чай з молоком). Хворим з закрепами слід збільшити у раціоні кількість харчових волокон — вживати морквяне та гарбузове пюре, запечені, відварені або тушковані овочі, овочеві рагу, запіканки з фруктами, також показана риба.

— У яких випадках хворому з проблемами травлення треба негайно звертатися до лікаря?

— Хворий повинен один раз на рік пройти диспансеризацію, тобто звернутися до свого профільного лікаря та пройти всі необхідні дослідження. Якщо маєте схильність до сезонних захворювань, серпень саме той час, коли треба сходити з профілактичною метою на прийом до лікаря-гастроентеролога або хоча б відвідати сімейного лікаря. Якщо починають турбувати болі, печія та дискомфорт у ділянці шлунку, то треба негайно звернутися до лікаря-гастроентеролога. При хронічних гастритах, дуоденітах, гастроезофагеальної рефлексної хвороби призначається амбулаторне лікування, якщо це виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, то — стаціонарне лікування.

— Чи можна таким хворим лікуватися відварами трав?

— Якщо у хворого хронічний езофагіт, тобто подразнення слизової оболонки стравоходу, то тут трави нам не допоможуть. А при гострих та хронічних гастритах, дуоденітах можуть бути корисні, наприклад шлунковий збір, куди входять квітки ромашки, календули, шавлії, тобто рослини, які мають протизапальну властивість, при гастроезофагеальної рефлексної хвороби — відвар насіння льону, картопляний сік, при зниженій секреції шлунку — сік подорожника або сухий подорожник у гранулах, або відвар подорожнику. Але з трав’яними зборами треба поводитися теж обережно, бо якщо буде закид жовчі, то жовчогінні збори приймати не можна, тому що буде ще більший закид жовчі. Прийом відварів трав треба узгоджувати з лікарем і підбирати збори строго індивідуально з врахуванням стану хворого.

— І давайте ще трошки повернемося до дієт. Зараз багато хто захоплюється дієтами й кажуть, що найкраща дієта — середземноморська. Чи підходить вона нам?

— Ми живемо у помірній зоні, і тому нам краще вживати у їжу ті продукти, які виростають у наших умовах, тобто і середземноморська дієта повинна бути адаптована до нашого регіону, бо «у чистому вигляді» вона трохи чужа нашому шлунку. Ми звикли до таких овочів, як буряк, морква, картопля, з фруктів: яблука, сливи, груші, тож їх нам краще вживати, а не «заморські», не притаманні нам овочі та фрукти.

— І наостанок: що ж треба робити, щоб не захворіти на хвороби органів травлення ?

— Вести здоровий спосіб життя, раціонально харчуватися й адекватно реагувати на стреси.

 

Розмовляла Олена БЕРЕЗКІНА.