Ацекор Кардіо — надійна і безпечна профілактика тромбоутворень

Досконале й квітуче здоров’я є нормальним природним станом життя… Бог ніколи не створював хвороб і страждань: це винятково творіння людей. Хвороби виникають тоді того, що люди порушують закони, за якими вони повинні жити. Прийде час, коли головною метою лікаря буде зберігати здоров’я людей, а не намагатися лікувати їх, коли вони вже захворіли. І ще згодом прийде час, коли кожен буде своїм особистим лікарем. (Р. Грінс)

Серцево-судинні захворювання: яку небезпеку вони несуть?

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) мають значний вплив на глобальне здоров’я, будучи причиною 32 % смертей у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), гіпертонія, ішемічна хвороба серця, порушення мозкового кровообігу, серцева недостатність і вади серця є головною причиною смертей у світі, які щорічно забирають мільйони життів. За прогнозами, до 2030 року від цих хвороб помре 23,5 мільйона осіб. ССЗ є основною причиною смертності і в Україні, особливо серед чоловіків.

Виникнення і перебіг серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань тісно пов’язані з наявністю чинників ризику, основними серед яких є підвищений артеріальний тиск, порушений ліпідний обмін, надлишкова вага, нездоровий спосіб життя (тютюнопаління, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), а також чинники оточуючого середовища (психоемоційні навантаження і стрес, шкідливе довкілля на виробництві і в побуті). Деякі дослідження свідчать, що ризик серцевих захворювань є більшим серед груп осіб, які мають більше, ніж один із цих факторів ризику (наприклад, серед курців, що мало рухаються) [1].

Зниження серцево-судинного ризику є актуальним завданням охорони здоров’я у всьому світі. За висновками фахівців Centers for Disease Control and Prevention, середня тривалість життя населення була б на 10 років більшою при зниженні інвалідизації дорослого населення внаслідок ССЗ, які ВООЗ називає епідемією XXI ст. Особливо гостро ця проблема постає у країнах з низьким рівнем доходу: встановлено, що частка випадків передчасної смерті від серцево-судинних захворювань варіює від 4 % у країнах з високим рівнем доходу населення до 42 % у країнах із низьким рівнем [2].

Профілактика ССЗ полягає у здоровому способі життя та дотриманні рекомендацій лікаря. Вона включає в себе збалансоване харчування, підтримку нормальної маси тіла відповідно до віку, фізичні навантаження, уникання шкідливих звичок, управління рівнем стресу в житті, підтримку достатнього сну, контроль рівня холестерину та цукру в крові, а також прийомом антитромботичних лікарських засобів за призначенням лікаря [3]. 

Основним патологічним процесом, що лежить в основі ішемічного інсульту, ішемічної хвороби серця й ураження периферичних артерій є атеросклероз і тромбоз, або їх комбінація — атеротромбоз.

 

Функції ендотелію і тромбоцитів у судинній системі

Ендотелій являє собою клітинний бар’єр, що забезпечує одночасно роздільну, транспортну та обмінну функцію між кров´ю та міжклітинною рідиною тканин, і підтримує гомеостаз в організмі. Регуляторні функції ендотелію здійснюються завдяки його високій біосинтетичній активності та залежать від локалізації і типу судин.

 

---

Тромбоцит — це клітина крові, яка має властивість реагувати на будь-яке пошкодження кровоносної судини й утворювати тромб, що запобігає кровотечі. Однак у пацієнтів із ССЗ ці тромби можуть стати великими і блокувати кровоносну судину, потенційно призводячи до таких ускладнень, як інфаркти та інсульти [4].

 

---

 

Ендотеліальні та тромбоцитарні фактори безпосередньо беруть участь у підтримці гемостазу. Інтактна ендотеліальна оболонка з верхнім глікокаліксом перешкоджає прямій взаємодії тромбоцитів із прокоагулянтним субендотеліальним матриксом. Ендотелій зберігає тканинний фактор і фактор фон Віллебранда, який при вивільненні сприяє утворенню згустку. Інтактний ендотелій активує тромбін і прикріплені циркулюючі тромбоцити до відкритої матриці відповідно. Ендотеліальні медіатори, такі як NO та PGI2, діють як вазодилататори судин та інгібітори тромбоцитів і потовщують субендотеліальний цитоскелет. Отже, ендотеліальний шар відіграє ключову роль як у підтримці інактивованих тромбоцитів, так і в запобіганні активації системи згортання крові. Пошкодження ендотеліального шару судин видаляє ці гальмівні системи, відкриває протромботичні протеїни позаклітинного матриксу і таким чином все це сприяє утворенню тромбу.

У нормі ендотелій підтримує тромборезистентність судин збалансованим продукуванням ендотеліоцитами як речовин з прокоагулянтними, так і антикоагулянтими фібринолітичними властивостями. Структурно-функціональні порушення ендотелію викликають вироблення речовин, які надають йому тромбогенних властивостей. Ендотеліальна дисфункція являє собою багатогранний процес, основними проявами якого є такі ознаки:

• порушення біодоступності NO, що відіграє ключову роль у розвитку дисфункції ендотелію під впливом відомих факторів ризику ішемічної хвороби серця (артеріальна гіпертензія, куріння, дисліпідемії, діабет);
• пригнічення експресії та інактивація ендотеліальної NO-синтази і, як результат, зниження синтезу NO;
• зниження на поверхні ендотеліальних клітин щільності рецепторів в (насамперед мускаринових), подразнення яких у нормі призводить до утворення NO;
• руйнування NO настає раніше, ніж речовина досягне свого місця дії (так впливає, наприклад, супероксидний аніон, один з продуктів оксидативного стресу);
• підвищення синтезу і експресії прокоагулянтних факторів (тканинного фактора, VWF, селектину, PAI-1, колагену, АДФ, тромбоксану А2 ендотеліальними клітинами;
• підвищення продукції клітинами ендотелію ендотеліну-1 і інших судинозвужуючих речовин;
• порушення цілісності ендотелію при важкому ураженні, коли в інтимі з’являються ділянки, позбавлені ендотеліальної вистилки (деендотелізація).

 

Це призводить до того, що нейрогормони, минаючи ендотелій, безпосередньо взаємодіють з гладеньком’язовими клітинами і викликають їх скорочення. У цілому ендотеліальна дисфункція спричинює поступове виснаження і «спотворення» компенсаторної дилатаційної здатності ендотелію і в результаті до звуження судин і зростання загрози тромбоутворення.

Розуміючи основи дисфункції ендотелію, їх причини та наслідки, можна підібрати коригуючий вплив за допомогою лікарських засобів, дієти та харчових добавок, які покращать стан ендотелію і компенсують негативні наслідки його дії на організм, а також знизять ризик тромбоутворення [5].

 

 

Сьогодні налічується понад 12 тисяч хімічних сполук лікарських засобів, їх кількість з кожним роком зростає. На фармацевтичному ринку постійно з’являються нові лікарські засоби, більш ефективні або безпечні. Однак є ліки, які десятиліттями не втрачають своєї значимості для лікарів і пацієнтів і продовжують посідати гідне місце у світовому золотому фонді лікарських засобів. Одним із таких лікарських засобів є ацетилсаліцилова кислота, яка з’явилась на фармацевтичному ринку понад століття тому.

Ацетилсаліцилову кислоту по праву можна вважати золотим стандартом у профілактиці й лікуванні ССЗ. Її механізм дії і профіль безпеки добре вивчені, ефективність багаторазово клінічно апробована. Ацетилсаліцилова кислота входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ, терапія низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти є основою вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень у хворих із коронарною та цереброваскулярною хворобою.

Чим пояснюється така популярність препарату? Насамперед тим, що за більш ніж 120-річну історію існування ацетилсаліцилова кислота зарекомендувала себе як високоефективний, надійний і доступний засіб для профілактики тромбоутворення, що зменшує ризик розвитку тромботичних ускладнень ССЗ та смертність від них. Це підтверджено у достатній кількості добре організованих клінічних досліджень та оглядів (Physicians’ Health Study, 1989; SAPAT, 1992; Antithrombotic Trialists’ Collaboration, 1994; ISIS-2, 1998; ASPREE, 2018).

 

---

Це цікаво!

На початку ХХ ст. ацетилсаліцилова кислота стала проривом у концепції лікування больового синдрому.

Датою другого народження ацетилсаліцилової кислоти по праву можна назвати 1983 р., коли в New England Journal of Medicine були опубліковані дані першого великого дослідження, присвяченого її здатності зменшувати ризик розвитку інфаркту міокарда та рівень смертності у пацієнтів зі стенокардією.

---

 

Перевагою ацетилсаліцилової кислоти перед іншими дезагрегантами є зручність застосування: на відміну від непрямих антикоагулянтів, терапія якими вимагає регулярного контролю згортання з розрахунком Міжнародного нормалізованого відношення, при використанні ацетилсаліцилової кислоти не потрібний такий суворий лабораторний контроль [6].

Визначальним напрямком у профілактиці тромбозів і тромбоемболій у терапевтичній та хірургічній практиці, що сприяє зниженню розвитку гострого коронарного синдрому (нестабільної стенокардії, гострого інфаркту міокарда) та серцевої смерті, тромбоемболії легеневої артерії, є використання антиагрегантних препаратів, що порушують процеси адгезії та агрегації тромбоцитів. Серед них за частотою застосування лідирує ацетилсаліцилова кислота, яку застосовують для профілактики ускладнень ССЗ.

Ще в 1967 р. Quiсk виявив, що ацетилсаліцилова кислота підвищує час кровотечі. Тоді було встановлено, що вона пригнічує агрегацію тромбоцитів. J. H.Smith та A. L.Willis описали механізм дії ацетилсаліцилової кислоти, пов’язаний з інгібуванням ЦОГ1 тромбоцитів шляхом ацетилювання специфічних залишків серину в ізоферментах COX1, а в 1971 р. J. R.Vane результатом цього є пригнічення синтезу простагландинів. Вплив ацетилсаліцилової кислоти на ізоформи ЦОГ (ЦОГ-1 та ЦОГ-2) має дозозалежний характер: малі дози (до 325 мг) мають дезагрегаційну дію (гальмують агрегацію тромбоцитів), при цьому рівень простацикліну, який є потужним природним вазодилататором та антиагрегантом, зберігається досить високим. У більш високих дозах ацетилсаліцилова кислота викликає пригнічення обох ізоферментів та зниження утворення простацикліну [7].

 

На українському ринку безпечна ацетилсаліцилова кислота представлена вітчизняним препаратом АЦЕКОР КАРДІО® виробництва компанії «МІКРОХІМ». Цей лікарський засіб відповідає світовим стандартам ефективності та безпеки [8, 9]. АЦЕКОР КАРДІО® випускається у таблетках, вкритих плівковою захисною оболонкою, у зручному дозуванні (100 мг) [10].

 

Переваги АЦЕКОР КАРДІО® з позиції доказової медицини

Кишковорозчинна форма кислоти ацетилсаліцилової 100 мг — та модель, на якій отримані дані доказової медицини з вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

 

Безпека

Захисна кишковорозчинна оболонка АЦЕКОР КАРДІО® зменшує ушкоджуючу дію кислоти ацетилсаліцилової на слизову ШКТ.

Для хворих з факторами ризику пошкодження шлунково-кишкового тракту дуже важливим є вибір безпечної лікарської форми ацетилсаліцилової кислоти. З цією метою були розроблені спеціальні форми препарату, вкриті кишковорозчинною оболонкою. Основною метою захисної оболонки є запобігання контакту ацетилсаліцилової кислоти зі стінкою шлунку (всмоктування препарату відбувається у тонкому кишечнику).

Вища безпека застосування кишковорозчинних форм ацетилсаліцилової кислоти порівняно з «шлунковими» формами підтверджена відповідними дослідженнями з використанням гастроскопії [11].

 

Достатній антитромбоцитарний ефект

Кислота ацетилсаліцилова у дозуванні 100 мг є саме тiєю достатньою дозою, яка забезпечує надійну вторинну профiлактику серцево-судинних катастроф.

Згідно з даними відомого метааналізу 2002 р. Antithrombotic Trialists Collaboration, найбільш високий протекторний ефект щодо зниження ризику серцево-судинних ускладнень на фоні застосування ацетилсаліцилової кислоти відзначався при її використанні у низьких дозах (75–150 мг) і становив 32 %. У високих (500–1500 мг) і середніх (160–325 мг) дозах ефект був значно нижчим — 19 та 26 % відповідно. Оскільки біодоступність ацетилсаліцилової кислоти при пероральному застосуванні становить 80–100%, найбільш оптимальним є використання добової дози 100 мг.

 

Лiкарський засiб АЦЕКОР КАРДІО® застосовується

Для зниження ризику:

• смерті у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
• захворюваності і смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда; транзиторних ішемічних атак та інсульту;
• захворюваності і смерті при стабільній і нестабільній стенокардії;
• інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та осіб із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).

 

Для профілактики:

• тромбозів та емболій після операцій на судинах;
• тромбозу глибоких вен та емболії легеневої артерії після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
• для вторинної профілактики інсульту [10].

 

Коли краще приймати і якими ефектами володіє помістити перед перевагами АЦЕКОР КАРДІО®

Оскільки було показано, що ризик інфарктів та інсультів досягає піку в ранковий час, утвердилася рекомендація приймати ліки для антиагрегантної терапії у вечірній час, щоб до ранку було досягнуто максимуму профілактичного ефекту [11].

 

Якими ще корисними ефектами володіє ацетилсаліцилова кислота?

Останні декілька років ацетилсаліцилова кислота переживає чергове розширення терапевтичного формату, адже її регулярне вживання дедалі частіше пов’язують із зниженням ризику онкологічних захворювань [12].

 

У переважній більшості клінічних ситуацій ацетилсаліцилова кислота залишається пріоритетним препаратом першої лінії. І справа тут не лише в недосяжній за масштабами для інших антитромбоцитарних препаратів доказовій базі, значний вплив на рішення клініцистів та експертів мають плейотропні ефекти, невластиві іншим антитромбоцитарним засобам. Нещодавнє виявлення онкопротекторних властивостей низьких доз ацетилсаліцилової кислоти призвело до підвищення інтересу до цього препарату у світі та, швидше за все, сприятиме розширенню його показань.  Оскільки онкологічні захворювання «конкурують» із ССЗ у структурі причин смертності населення, зниження ризику розвитку раку, безумовно, є додатковим бонусом до тієї користі, яку можуть одержувати пацієнти високого серцево-судинного ризику від прийому АЦЕКОР КАРДІО® з метою первинної і вторинної профілактики [13].

Аналіз накопиченої доказової бази підтверджує ефективність ацетилсаліцилової кислоти (АЦЕКОР КАРДІО®)
 у запобіганні інфарктам та інсультам у пацієнтів із факторами ризику серцево-судинних захворювань.

Щоденний прийом однієї таблетки АЦЕКОР КАРДІО®  суттєво підвищує шанси пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями уникнути ускладнень та жити повноцінним життям.

 

Список літератури

1. School HM Four keys to prevent cardiovascular disease. Heart Health 2019. Accessed on 03 December 2021.
2. Roth G.A., Mensah G.A., Johnson C.O. et. GBD-NHLBI-JACC Global Burden of Cardiovascular Diseases Writing Group. Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990-2019: Update From the GBD 2019 Study. J Am Coll Cardiol. 2020 Dec 22;76(25):2982-3021.
3. Becattini С., Giancarlo A. Aspirin for prevention and treatment of venous thromboembolism, Blood Reviews, Volume 28, Issue 3, 2014.
4. World-Health-Organisation. Cardiovascular diseases (CVDs) France: studio FFFOG 2017.
5. Deanfield J.E., Halcox J.P., Rabelink T.J. Endothelial function and dysfunction: testing and clinical relevance. Circulation 2007. 
6. Марунич Р.Ю., Горницька О.В., Гудзенко А. В. Та ін. Роль ендотелію в регуляції агрегатного стану крові в нормі, при атеросклерозі та артеріальній гіпертензії. Фізіол. журн. 2021., Т. 67, № 3.
7. Vojacek J. Clinical monitoring of the antithrombotic treatment. Cor et Vasa. 2012. Vol. 54, Issue 2.
8. Запровальная О.Е., Копица Н.П., Крайз И.Г. и др. Сравнительное исследование эффективности и переносимости двух лекарственных форм ацетилсалициловой кислоты: Ацекор Кардио и ацетилсалициловая кислота с защитными агентами. Новости медицины и фармации. 2016. № 10 (584).
9.  Лутай М.И., Лысенко А.Ф., Рудык Ю.С.  и др. Совет экспертов: современные подходы к терапии пациента кардиологического профиля. Здоров’я України 21 сторіччя. 2016. № 11-12 (384-385).
10. Iнструкцiя для медичного застосування лiкарського засобу Ацекор Кардiо (Наказ МОЗ України №192 вiд 24.01.2019 р.).
11. Yoshikazu H. et al. Incidence of gastrointestinal bleeding in patients with cardiovascular disease: Buffered aspirin versus enteric-coated aspirin. Scandinavian journal of gastroenterology. 2011.
12. Krasińska, B., Paluszkiewicz, L., Miciak-Ławicka, E. et al. The impact of acetylsalicylic acid dosed at bedtime on circadian rhythms of blood pressure in the high-risk group of cardiovascular patients — a randomized, controlled trial. Eur J Clin Pharmacol. 2021. Vol. 77. P. 35–43.
13. Lotrionte M., Biasucci L.M., Peruzzi M. et al. Which aspirin dose and preparation is best for the long-term prevention of cardiovascular disease and cancer? evidence from a systematic review and network meta-analysis. Prog Cardiovasc Dis. 2016. Vol. 58(5). P. 495-504.

 

Катерина Лугова,
аспірантка відділення кардіоревматології Державної установи
«Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків
Національної академії медичних наук України»