21-ноб-2024
Август 2020
Интраназальные глюкокортикоиды в лечении аллергического ринита, или, Что делать, когда антигистаминные уже не помогают?
Аллергический ринит (АР), сенная лихорадка, поллиноз — все это названия по сути одного и того же недуга, который донимает своими неприятными проявлениями от 10 % до 25 % населения планеты. Учитывая часто хронический характер течения данного заболевания, обусловленный как порой невозможностью элиминации этиологического фактора, так и некорректным, а иногда и
безответственным подходом к терапии, аллергический ринит часто становится причиной развития куда более серьезных проблем, таких как, например, синусит, являющийся причиной полного или частичного блокирования носовых пазух.
ЧОЛОВІЧИЙ СЕКРЕТ, про який не можна мовчати
Мова йде про доволі делікатну, але серйозну проблему, яка псує життя тисячам чоловіків, а саме — про еректильну дисфункцію (ЕД). Еректильна дисфункція (також відома під терміном імпотенція) — це тривала нездатність досягти та підтримувати ерекцію, якої було б достатньо для отримання сексуального задоволення. Статистичні дані невтішні: кожен другий чоловік старше 40 років стикається з проявами ЕД [1]. Треба зазначити, що 1–2 випадки невдач в інтимному житті ще не є ЕД, але якщо як мінімум чверть статевих актів не закінчуються відчуттям вдоволення — необхідно звернутися до лікаря. Сексуальні невдачі мають вплив не тільки на фізичне здоров’я, але й на психологічне — у таких чоловіків нерідко виникають проблеми всередині сім’ї, що в подальшому супроводжуються розвитком депресії та тривожних станів, які додатково посилюють негативний психологічний компонент ЕД. Через значну поширеність еректильних розладів лікарі первинної ланки також зустрічаються з такими пацієнтами і треба мати на увазі, що ЕД у молодих людей може бути першим проявом серцево-судинних захворювань, тому пацієнт має пройти комплексне обстеження з метою підтвердження або виключення наявності кардіологічної патології.