Аптечний саміт–2017: справи аптечні в Україні та Європі

7 грудня 2017 р. більше 250 представників фармацевтичного ринку з різних куточків України взяли участь у ювілейному, 10-му Аптечному саміті–2017, організатором якого виступила Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) спільно з компанією «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор заходу – група компаній «Кусум», спонсор – представництво «Sopharma» в Україні. Головний інформаційний партнер – «Щотижневик АПТЕКА». Партнери заходу – компанія «Біонорика», Український медичний клуб, аналітичні партнери – компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®». Для побудови в рамках Аптечного саміту конструктивного діалогу і напрацювання спільних ідей щодо подальшої співпраці до участі в заході було запрошено посадовців МОЗ України, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У даній публікації до уваги читачів представлено ключові тези, які пролунали в рамках першої з трьох сесій «Справи аптечні в Україні та світі».

Модераторами Аптечного саміту виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», і Сергій Орлик, експерт фармацевтичного та медичного ринків. Цьогоріч АПАУ відзначає важливу дату – 10-ту річницю діяльності. Учасники саміту переглянули відеоролик, присвячений становленню аптечної справи в Україні і ролі АПАУ у формуванні державної політики та діяльності аптек і фармацевтичних працівників. Розширюючи свою діяльність, у 2015 р. АПАУ почала працювати за двома напрямками: ГС «АПАУ» представляє професійні інтереси аптечних закладів, а ВГО «АПАУ» – провізорів і фармацевтів. Нині аптечні мережі–члени АПАУ беруть участь у програмі «Доступні ліки», інших державних програмах та готові й надалі підтримувати державні ініціативи. За сприяння АПАУ втілено багато проектів, організовано й проведено ряд професійних заходів. Однією із значущих подій в аптечному ритейлі протягом останніх 10 років є Аптечний саміт України. Відкриваючи захід, голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко перш за все привітав членів АПАУ з 10-ю річницею діяльності і висловив подяку її засновникам – групі активістів на чолі з Михайлом Пасічником.

 Вектори діяльності АПАУ залишаються незмінними: створення цивілізованих правил роботи на ринку, взаємодія з державою заради правильної, продуктивної праці, підтримання іміджу і задоволення потреб наших клієнтів», – наголосив він.

  Наша асоціація була створена як професійне об’єднання для того, щоб досягнути спільних цілей, рухатися до спільної мети», – продовжив директор ГС «АПАУ» Володимир Руденко, детально розповівши про поточну діяльність асоціації. Наразі АПАУ представлена учасниками майже в усіх регіонах України. Основні прагнення асоціації – бути першими, послідовними, професійними.

 На сьогодні ми маємо широкий спектр діяльності АПАУ, формуємо професійну думку, впливаємо на рішення, надаємо пропозиції», – зауважив В. Руденко, додавши, що на сьогодні представники АПАУ входять до ряду громадських рад при центральних органах виконавчої влади.

АПАУ на постійній основі здійснює економічну й юридичну громадську експертизу проектів нормативно-правових актів, спрямованих на запровадження нових програм і регуляторних політик у фармацевтичному секторі. За результатами опрацювання проектів документів асоціація надає розробникам пропозиції, які часто враховуються державними органами при ухваленні відповідних рішень. Останнім з таких прикладів є запровадження урядової програми «Доступні ліки», початок реалізації якої, у тому числі за сприяння АПАУ, був тричі перенесений з метою встановлення прозорих і зрозумілих правил для її виконавців – аптечних закладів.

Основними пріоритетами АПАУ є перш за все захист прав членів асоціації, удосконалення аптечної справи, участь у розробці державних програм, плідна співпраця з державними органами.

 Протягом 2016–2017 рр. ми започаткували дещо інший формат співпраці з громадськими об’єднаннями, які представляють інші вектори діяльності, види бізнесу», – наголосив В. Руденко, поінформувавши про те, що в листопаді цього року створено Українську раду бізнесу, яка об’єднала більше 60 бізнес-асоціацій різних галузей економіки.

Активно АПАУ співпрацює також з Коаліцією «За детінізацію економіки» в частині зміни податкового законодавства, спрощення ведення бізнесу, впровадження касових апаратів для всіх учасників ринку, особливо тих, які здійснюють реалізацію лікарських засобів.

 Одразу хочу зазначити, що наша асоціація ніяким чином не виступає проти малого бізнесу. Ми хочемо, щоб всі працювали в рівних умовах, сплачували податки, «білу» зарплату, аби наша держава процвітала, була могутньою і комфортною для нашого з вами проживання», – підкреслив В. Руденко.

 Декілька місяців тому асоціація поряд з іншими професійними об’єднаннями розпочала активну співпрацю з Офісом ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office – BRDO) у напрямку скасування старих нормативно-правових актів, які заважають бізнесу працювати, і створення нових документів, які, навпаки, допоможуть спростити і покращити діяльність.

Останнім часом АПАУ активно налагоджує професійні зв’язки на міжнародному рівні. Обмін досвідом діяльності аптечних закладів і участі професійних асоціацій у формуванні державних політик відбувається з країнами Прибалтики (Латвією, Литвою й Естонією). Триває робота асоціації і в напрямку освітніх програм. У рамках програми «Експерт з фітотерапії» АПАУ спільно з компанією «Біонорика» та Національним фармацевтичним університетом проводить курс семінарів, спрямованих на підвищення рівня фармацевтичної опіки та якості надання послуг в аптечних закладах. У 2017 р. АПАУ в рамках освітнього проекту «Про аптеки та аптекарів – школярам» започатковано проведення профорієнтаційних зустрічей з учнівською молоддю. В. Руденко особисто проводить такі зустрічі, розповідаючи підліткам про особливості роботи аптек та фармацевтичних працівників, нюанси ведення аптечного бізнесу.

 Зібратися разом – це початок. Залишитися разом – це прогрес. Працювати разом – вже успіх», – наостанок процитував В. Руденко слова Генрі Форда, закликавши всіх до співпраці, спрямованої на захист цінностей аптечного бізнесу і фармацевтичних працівників.

ОПИТУВАННЯ

В рамках інтерактивного бліц-опитування аудиторія відповіла на ряд питань щодо головних тем саміту, яке загалом продемонструвало прагматичний та оптимістичний настрій учасників щодо його подальшого розвитку. 45,2 % респондентів вважають, що головним інвестором українського фармацевтичного роздробу у 2018 р. будуть споживачі, які залишають кошти в аптеках. Майже 44 % опитаних віддали свої голоси на користь виробника лікарських засобів.

Найбільш об’єктивними в оцінці життєздатності аптеки будуть експерти від споживачів. Так вважають 68,5 % респондентів.

Найважливішим критерієм професійної придатності першостільника, на думку більшості аудиторії (45,45 %), є гарні знання основ фармакології. Ще 29,3 % вважають, що таким критерієм є особиста привабливість і комунікабельність. При цьому більше 56 % опитуваних переконані, що найважливішим критерієм професійної придатності маркетолога аптечної мережі є бачення «лінії життя» аптеки/мережі в конкурентному середовищі. Головний критерій категорійного менеджменту – системне бачення товарообігу з позиції прибутку для власника. Саме за такий варіант віддали свій голос 61 % учасників саміту.

Основна вимога до освіти першостільника має зводитися до ділової орієнтації (володіння технікою продажу, адекватна оцінка потенціалу покупця, комунікативні техніки). Більше 67 % респондентів обрали саме цей варіант. 26,6 % опитуваних зупинилися на варіанті «Наявність фундаментальних знань, механізмів дії, сумісності та побічних дій основних лікарських засобів, що реалізуються в даній аптеці».

Які очікування ринку у зв’язку з впровадженням медичної реформи в контексті зміни цін на лікарські засоби в аптеках? Більшість опитаних (38,5 %) вважають, що деякі позиції можуть на певний час зникнути з аптечних полиць. 31,1 % переконані, що значних змін вартості ліків не відбудеться.

45 % аудиторії підтримують тезу, що консолідація аптечного ритейлу – це органічний процес розвитку фармацевтичного ринку України. 28,4 % вважають, що це загальносвітовий тренд.

53,5 % респондентів переконані, що розумна консолідація українського аптечного ритейлу – це 2–3 найбільші мережі по 25–30 % та багато менших мереж.

Директор компанії «Proxima Research» Сергій Іщенко традиційно представив доповідь, присвячену поточним тенденціям фармацевтичного ринку України та прогнозам його розвитку на наступний рік. За оцінками експертів, обсяги аптечного продажу товарів «аптечного кошика» у 2017 р. можуть сягнути 73 млрд грн. та збільшитися порівняно з минулим роком на 21 %. При цьому споживання лікарських засобів на душу населення досить низьке та становить 56 долларів США на рік, що в 2 рази менше, ніж у Росії та Білорусі. Ринок України є генеричним з високою часткою локального виробництва (більше 73 % в натуральному вираженні). Частка госпітального споживання залишається низькою та становить близько 12 %. Також ринок характеризується висококонкурентним роздрібним сегментом.

За підсумками 10 місяців 2017 р. ринок лікарських засобів (включаючи роздрібний та госпітальний сегменти) демонструє двозначні темпи приросту в гривневому (+20 %) та доларовому вираженні (+15 %). Споживання в упаковках збільшилося на 9 % та майже відновилося до рівня 2013 р. Поточні показники розвитку роздрібного ринку лікарських засобів ще більш оптимістичні. Споживання ліків у роздрібному сегменті збільшилося на 22 % в гривневому вираженні, у доларовому еквіваленті – на 18 % та в упаковках – на 9 %. При цьому до обсягів ринку 2013 р. в доларовому вираженні ще дуже далеко. На сьогодні роздрібний сегмент налічує 20,5 тисяч торгових точок, які забезпечують майже 90 % потреби населення в лікарських засобах. Процес консолідації аптечних мереж продовжується, топ-100 аптечних мереж акумулює більше 70 % роздрібного товарообігу, а за останні 6 років їх частка в загальному обсязі ринку збільшилась на 17 %. При цьому частка найбільшої аптечної мережі становить більше 11 % загального обсягу ринку. Аптека знаходиться між двох джерел добробуту – виробники і споживачі. Стратегія співпраці з виробником дає змогу швидко отримати дивіденди без додаткових витрат, але ненадійна, оскільки залежить від бюджетів виробника. Стратегія, спрямована на залучення споживача, потребує більше часу та додаткових витрат, проте надійніша. Перед аптекою стоїть питання, у яку стратегію інвестувати більше? Для відповіді на нього розглянемо, як почувають себе споживач та виробник. Почнемо зі споживачів. В Україні зберігається від’ємний баланс народжуваності та смертності. Відзначається старіння населення, частка населення віком старше 60 років постійно збільшується, а працездатного – зменшується. Також за останні 3 роки в Україні суттєво зросло пенсійне навантаження на працюючу частку населення. За підсумками 2016 р., на 100 працюючих припадає 77 пенсіонерів. Також постійно підвищується і середній вік населення. При цьому середня тривалість життя в Україні найнижча серед країн Європи та нижча навіть у порівнянні з найближчими сусідами – Росією та Білоруссю. Однак є й позитивні зміни: за даними Державної служби статистики України (далі – ДСС), зберігається тенденція до збільшення доходів населення в національній валюті. Також ДСС фіксує приріст номінальної заробітної плати у вересні 2017 р. на рівні 38 % порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а реальної – на 20 %. Як відомо, підвищилися і пенсії.

Окрім фінансового благополуччя споживача, змінюються і його вподобання. Усе більше українців користуються інтернетом. Так, в 2016 р. інтернетом користувалося 63 % населення. При цьому споживачі мобілізуються, кількість користувачів інтернету з мобільних пристроїв за рік збільшилася на 13 %. Цей фактор надає широкий спектр можливостей для аптек, таких як комунікація в будь-який час, точне геопозиціонування, сервісний розвиток, «сonnectivity» та ін. Сьогодні аптека, з одного боку, – це заклад охорони здоров’я, діяльність якого визначають як надання фармацевтичної допомоги населенню (турбота про пацієнта), а з іншого – комерційна організація, діяльність якої спрямована на отримання прибутку. Щоб забезпечити турботу про пацієнта, який суттєво змінився, аптека має досліджувати його потреби, надавати нестандартні послуги, застосовувати CRM-cистеми, впроваджувати мобільні сервіси та ін. Реалізація цих ідей тим чи іншим чином пов’язана з IT. В Україні дуже високий IT-потенціал, однак послуги програмістів дуже дорогі. Знайти надійний спеціалізований аутсорсинг з розвитку IT-рішень непросто, а дешевий – дуже ризиковано. І перед аптекою постає питання, а може, не витрачатися на IT-рішення, а просто конкурувати за рахунок низької ціни. Однак такий інструмент вже вивчили та використовують багато аптечних мереж. Про це свідчить зниження виторгу на 1 торгову точку на фоні збільшення кількості тих самих торгових точок. Тобто аптеки конкурують не тільки з конкурентами, а й з аптеками власної мережі. Маржинальний дохід аптечних підприємств більшою мірою залежить від розвитку ринку та взаємодії з виробником, оскільки торгова націнка невпинно знижується. За підсумками 10 місяців 2017 р. середньозважена роздрібна націнка становить 19 %. Зростання ринку зумовлено переважно збільшенням обсягів продажу в упаковках та перерозподілом споживання в бік високовартісних препаратів. Щодо інфляційної складової, то, за даними ДСС, темпи підвищення цін на фармацевтичну продукцію значно нижчі порівняно з багатьма іншими галузями та по країні в цілому. Як почуває себе виробник? Його стан можна охарактеризувати як посткризовий. Відзначається двозначний приріст в валюті, зростають інвестиції в ТВ-рекламу та промоцію, промоційні зусилля зміщуються в бік цифрових каналів комунікації, розвивається мультиканальний маркетинг. У структурі товарів «аптечного кошика» фіксується стійкий тренд збільшення частки дієтичних добавок, що пов’язано з перереєстрацію деяких лікарських засобів як дієтичних добавок. Також відзначається тренд збільшення частки генеричних препаратів. У структурі типів промоційної активності виробники все більше уваги приділяють такому каналу, як віддалена комунікація з використанням сучасних цифрових інструментів зв’язку. С. Іщенко також розглянув взаємодію аптек з державою, зокрема, у рамках системи реімбурсації, яка стартувала в Україні з 1 квітня 2017 р. в вигляді урядової програми «Доступні ліки». Відшкодування вартості розповсюджується на обмежений перелік міжнародних непатентованих назв (МНН) лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863. Обсяги бюджетних коштів, виділених на реалізацію програми, становлять близько 1 % загального обсягу споживання лікарських засобів. При цьому за збільшення споживання в упаковках виробник платить зниженням вартості ліків. У свою чергу, аптека також платить зниженням маржинальності по цій групі препаратів, оскільки гранична роздрібна націнка становить 15 %.

У рамках МНН, включених у програму реімбурсації, спостерігається перерозподіл споживання в бік препаратів, вартість яких відшкодовується. Підбиваючи проміжні підсумки реалізації програми «Доступні ліки», доповідач навів цифри з офіційних джерел. За даними МОЗ України, у програмі задіяно близько 6200 аптек. Однак реально участь у програмі беруть далеко не всі з цього переліку. У листопаді 2017 р. заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик заявляв про обслуговування 11 млн рецептів, за якими державою було компенсовано 378,4 млн грн. При цьому МОЗ не контролює хід реалізації програми та не збирає статистичні дані щодо кількості виписаних рецептів та їх обслуговування в аптеках. В офіційних джерелах, зокрема на сайті Державної казначейської служби України, можна знайти інформацію лише про обсяги компенсованих аптекам коштів. Також є інформація, що в деяких регіонах реалізація програми призупинена у зв’язку з відсутністю коштів. На завершення доповіді спікер представив прогноз розвитку роздрібного фармацевтичного ринку України на 2017 та 2018 р. У 2017 р. прогнозується зростання ринку лікарських засобів в національній валюті на рівні 20,5–21,6 %, а в 2018 р. – 17,9–22,8 %. Зростання ринку в натуральному вираженні прогнозується на рівні 8,4–9,1 % у 2017 р. та 7,0–8,2 % у 2018 р. Володимир Косенков, PR-менеджер групи компаній «Кусум», представив увазі присутніх невеликий фільм, присвячений історії створення успішної компанії. Відеоролик продемонстрував головні філософію, місію і цінності фармацевтичного виробника, який на сьогодні об’єднав понад 2000 професіоналів і здійснює свою діяльність в Індії, Україні, Молдові, Казахстані, Узбекистані, Філіппінах та М’янмі. «Кусум» – це 4 сучасні фармацевтичні заводи – 3 в Індії й 1 – в Україні, та 2 науково-дослідні центри. Усі виробничі потужності сертифіковані на відповідність вимогам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice – GMP). Компанія співпрацює з визнаними світовими виробниками сировини та обладнання. Більше 100 брендів компанії «Кусум» застосовуються в гінекології, кардіології, ендокринології, неврології, гастроентерології та інших напрямках. Компанія спеціалізується на виробництві генеричних лікарських засобів.

Наша компанія розпочала свою діяльність у 1994 р. і вже сьогодні ми представлені в багатьох країнах. Ми, як і багато присутніх тут сьогодні, пройшли певні етапи свого розвитку», – зазначив В. Косенков.

Топ-20 препаратів «Кусум» займають лідируючі позиції у своїй категорії. Серед них В. Косенков виокремив Фаніган, Фуцис та ін., що свідчить про довіру до препаратів компанії з боку лікарів та пацієнтів. «У нашому портфелі є практично всі лікарські форми, які представлені на українському ринку», – зазначив доповідач, додавши, що нещодавно компанія почала виробляти клізми, супозиторії, запустила виробництво розчинних таблеток і ліків на основі молекули адеметионін. Окремо В. Косенков зупинився на роботі науково-дослідного центру компанії, який наразі працює над розробкою близько 20 нових препаратів. Говорячи про плани щодо подальшої роботи групи компаній в Україні, спікер відзначив розширення виробничих потужностей, що дозволить випускати близько 50 нових лікарських засобів, збільшити податкові відрахування і кількість робочих місць у м. Суми, де розміщено український завод. На міжнародній арені «Кусум» планує вийти на ринки країн Латинської Америки й Африки. Уже зараз компанією ведеться активна робота у цьому напрямку. Медичний директор компанії «Фармак» Віталій Усенко сфокусував увагу учасників саміту на концепції долікарняної фармацевтичної допомоги в аптеці, яка останнім часом активно розвивається в США, країнах ЄС та інших розвинених державах. Після виходу нового препарату на ринок можуть спостерігатися непередбачувані побічні ефекти й зміни його ефективності. На світовому ринку є близько 350 тисяч препаратів. В Україні зареєстровано загалом майже 13,2 тисяч лікарських засобів. У контексті ефективності препаратів В. Усенко акцентував увагу на проблемі лікарських помилок і пов’язаних з ними наслідків. За даними ВООЗ, 1,5 млн осіб щороку помирають внаслідок помилок лікарів, які найчастіше пов’язані з призначенням ліків. Так, наприклад, у США з цієї причини лише в 2011 р. померли 180 тисяч осіб. В Україні така статистика недоступна. У США проаналізували і встановили, що 70 % лікарів, які обслуговували федеральну програму медичного страхування для населення старшого віку Medicare, провалили екзамен з лікарської терапії осіб похилого віку. 88 % призначень лікарів містили 1 чи більше помилок різного ступеня тяжкості. 22 % призначень містили помилки, потенційно небезпечні для життя. «Незважаючи на великий арсенал якісних і ефективних ліків, які виробляються за всіма високими стандартами, сучасні лікарські засоби неефективні в 40 % випадків лікування депресії, в 70 % – виразкових хвороб, 75 % – бронхіальної астми», – зауважив В. Усенко. Згідно з отриманими результатами наукових досліджень, нові препарати, що вийшли на ринок як перспективна заміна старій терапії в період 2008–2009 рр., виявилися менш ефективними за вже наявні методи лікування у 25–62 % випадків. За даними дослідження 40 онкологічних препаратів, що були зареєстровані в Європейській агенції з лікарських засобів (European Medicines Agency – EMA) протягом 2009–2013 рр., у реальній клінічній практиці не було продемонстровано переваг у рівні виживання або якості життя для більше ніж 50 % препаратів. Ще одне проблемне питання, за словами В. Усенка, – генерична заміна нееквівалентними препаратами, тобто такими, еквівалентність яких не доведена, що може створювати додаткові проблеми для системи охорони здоров’я і вартості лікування. У США для медичних спеціалістів створений і доступний довідник еквівалентності лікарських засобів – Orange Book. Натомість в Україні поки що такого офіційного довідника немає, оскільки згідно зі ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» така інформація є конфіденційною.

Зміни ефективності лікарських засобів також можуть бути пов’язані з генетикою людини, яка їх застосовує (фармакогенетика). У 20–90 % випадків ефективність і безпека ліків визначаються генетично. Можуть бути непередбачувані взаємодії різних лікарських засобів, що застосовуються хворим одночасно, наприклад для лікування різних хвороб. Ще одна проблема – взаємодія лікарських засобів з їжею, яка часто є невивченою, або лікар знає про неї мало. Дуже часто, приймаючи препарат, пацієнти не знають, що поєднання ліків з продуктами може не тільки знизити терапевтичний ефект, але й різко посилити побічні ефекти. Недотримання хворим режиму лікування – ще одна проблема. Ряд проведених у США, ЄС і ВООЗ досліджень показали, що лише 50 % хронічно хворих пацієнтів дотримуються прописаного режиму медикаментозної терапії. Доступність лікарських засобів й особливості національних систем охорони здоров’я також впливають на результативність лікування препаратами. Якщо говорити про підходи до фармацевтичної допомоги в ЄС, то в цьому регіоні довго визначали, що ж таке фармацевтична опіка чи допомога, оскільки в різних країнах були свої визначення цих понять. І якщо в ЄС є єдине законодавство у сфері обігу лікарських засобів, то у сфері організації фармацевтичних послуг воно відсутнє. Але створена неурядова організація – мережа фармацевтичної опіки Європи (Pharmaceutical Care Network Europe – PCNE), до якої увійшли представники різних країн ЄС і гармонізували визначення між країнами, згідно з яким фармацевтична допомога – це внесок фармацевта в надання допомоги пацієнту для оптимізації терапії ліками і покращення результатів для здоров’я пацієнта. У Великобританії Національна служба охорони здоров’я (National Health Service – NHS), починаючи з 2005 р., почала укладати розширені контракти з аптечними закладами щодо надання фармацевтичної допомоги. У Великобританії національною системою охорони здоров’я реімбурсуються не тільки медичні, але й фармацевтичні послуги, оскільки вони входять в повний цикл послуг у системі охорони здоров’я. Така необхідність була викликана вищеперерахованими проблемами, пов’язаними з недостатньою ефективністю лікарських засобів. Ще однією причиною є те, що аптеки у Великобританії в основному приватні і юридично не входять у систему NHS. Щоб співпрацювати з аптеками ефективно і зробити їх складовою частиною системи охорони здоров’я Великобританії, NHS вступає з ними в контрактні відносини як з постачальниками фармацевтичних послуг. Інакше навряд чи NHS змогла б ефективно впливати на аптеки як складову системи охорони здоров’я. Таким чином, дохід аптек у Великобританії за препаратами, які реімбурсуються NHS, складається з 2 частин: відшкодування вартості препарату (наприклад вартість ліків і устаткування, що поставляються за рецептами NHS + невелика націнка) та винагороди (оплати) за надання фармацевтичної послуги (наприклад відпуск препарату за рецептом, професійні збори/надбавки, які виплачуються в рамках контракту NHS з аптекою).

У Великобританії існує декілька рівнів аптек (базовий, просунутий і посилений), залежно від яких вони можуть надавати різні обсяги і види послуг», – проінформував спікер. Базовий рівень послуг надається всіма аптеками Великобританії. Аптеки, які бажають працювати на просунутому і посиленому рівнях, можуть добровільно пройти акредитацію й отримати можливість надавати додаткові розширені фармацевтичні послуги, вартість яких відшкодовується з боку Національної служби охорони здоров’я Великобританії.

Аптеки з просунутим рівнем послуг, окрім базових, надають такі фармацевтичні послуги, як моніторинг застосування лікарських засобів, супровід застосування нового препарату, який вперше призначений пацієнту. Такий підхід дозволяє контролювати додержання пацієнтом режиму лікування і знизити ризик припинення курсу лікування. Посилений рівень аптек у Великобританії включає діагностичні процедури.

Аптеки, які надають такі послуги у тісному та обов’язковому взаємозв’язку з сімейними лікарями. Такі фармацевтичні послуги оплачуються Національною службою охорони здоров’я, тобто компенсуються аптекам», – зазначив В. Усенко.

Підходи ВООЗ до фармацевтичної допомоги і визначення медикаментозної терапії представлені у спільному з Міжнародною фармацевтичною федерацією (International Pharmaceutical Federation – FIP) документі-настанові «Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг», 2011 р.

 Якщо брати можливості для України, то наразі запроваджується реформування системи охорони здоров’я. Невідомо, скільки це триватиме і як буде проходити, але рано чи пізно первинна ланка медичної допомоги буде сформована, а це буде певною можливістю і для фармацевта», – зазначив експерт, додавши, що в українському законодавстві з охорони здоров’я не визначені такі поняття, як «фармацевтична допомога (опіка)» і «фармацевтична послуга». Без цих визначень та чітких підзаконних актів з деталізацією фармацевтичних послуг та фармацевтичної допомоги навряд чи буде можливо впровадити британську модель організації фармацевтичної допомоги як складової охорони здоров’я в Україні. Звісно, якщо буде бажання впроваджувати таку модель.

Натепер затверджено протокол провізора (фармацевта), однак оскільки відбувається медична реформа і зміщення акцентів на первинну ланку, документ, якщо буде бажання і прийнято рішення щодо впровадження британської моделі організації фармацевтичної допомоги, має бути перероблено в протокол долікарняної фармацевтичної допомоги і протокол управління медикаментозною терапією», – зазначив наостанок В. Усенко. Окрім цього, в українське законодавство доцільно ввести такі поняття, як «фармацевтична допомога (опіка)» і «фармацевтична послуга».

Аптечний саміт заслужено набув статусу міжнародного заходу, оскільки серед доповідачів і учасників-представники Естонії і Польщі. Яаак Коппель (Jaak Koppel), президент Фармацевтичної асоціації Естонії і фармацевт за освітою, ознайомив присутніх з особливостями регулювання аптечної діяльності в країнах ЄС. Відповідно до законодавства Естонії фармацевт вважається фахівцем з охорони здоров’я. У реєстрі Ради охорони здоров’я Естонії містяться дані стосовно 969 провізорів (з них 72 – провізори лікарняних аптек) і 811 фармацевтів (з них 38 – фармацевти лікарняних аптек). Фармацевтичні працівники, які отримали вищу освіту у 1996–2005 рр., працюють: в аптеках, у тому числі лікарняних, – 58 %; в оптових компаніях – 4 %; на фармацевтичних заводах – 4 %; представництвах іноземних фармацевтичних компаній – 9 %; Державному агентстві з лікарських засобів – 10 %; університетах (включаючи докторантуру) – 10 %; в інших місцях або на даний момент не працюють – 5 %. За словами Я. Коппеля, у березні 2015 р. були внесені зміни до закону Естонії «Про лікарські засоби», якими визначено нові вимоги до власників ліцензії на здійснення роздрібної реалізації ліків. Протягом перехідного періоду, встановленого до 1 квітня 2020 р., аптеки мають перейти у власність до самозайнятого фармацевта, який повинен мати 50 % акцій аптеки. Акціонерами аптеки не можуть бути особи, які мають діючу ліцензію на здійснення дистрибуції. Окремо доповідач зупинився на питанні функціонування та перевагах запровадження електронного рецепта в Естонії, який координує Естонський фонд медичного страхування. Запровадження проекту обійшлося державі приблизно в 620 тисяч євро. 73 % електронних рецептів було виписано до кінця 1-го року функціонування системи. За результатами 2-го року 95 % рецептів було виписано в електронній формі. При цьому кількість рецептів, виписаних за МНН, збільшилася з 45 до 90 %, що дозволило пацієнтам обирати ліки за більш доступною ціною. Про актуальні тренди та майбутні виклики в логістиці фармацевтичних препаратів розповів гість з Польщі Павел Яніцкі, директор з розвитку фармацевтичного бізнесу FM Logistic. Слід розуміти виклики, які очікують на фармацевтичну галузь у найближчому майбутньому, оскільки розуміння проблем виробником дозволить визначити, в якому напрямку рухатися. По-перше, – це постійно зростаюче фінансове навантаження. Збільшення витрат у фармації, особливо в R&D-сегменті, рано чи пізно призведе до надмірних цін на нові лікарські засоби і, як наслідок, до фінансової кризи в одній з найбільш інноваційних сфер науки і розробки в світі. Ще однією проблемою стає те, що ефективність майже половини нових препаратів нижча, ніж у старих методів лікування. По-друге, – тенденція до глобальної стандартизації належних регуляторних практик та гармонізації з локальним законодавством. По-третє, – необхідність оновлення моделі логістичної інфраструктури та постачання продукції з урахуванням технічного прогресу, розвитку мережі регіональних складів та нових ринків збуту. Для подолання цих викликів фармацевтична галузь ставить перед собою такі цілі: оптимізація сегменту досліджень і розробки препаратів з метою скорочення видатків, акцент на захисті здоров’я пацієнтів та ефективному лікуванні; захист брендів та інтелектуальної власності у фармацевтичних компаніях; розробка програм модернізації існуючих логістичних мереж, впровадження нових методів дистрибуції. Станом на кінець 2017 р. фармацевтичний ринок у Польщі зріс на 4 %. Найбільші структурні частки по споживанню акумулюють безрецептурні лікарські засоби (36 %) та закупівлі рецептурних препаратів за програмою реімбурсації (3 %). Значно меншу частку ринку займають рецептурні ліки з повною оплатою (16 %), госпітальні закупівлі (12 %) та придбання через інтернет-аптеки (1 %). Дуже консолідованим є ринок дистриб’юторів: 3 найбільші компанії постачають більше 70 % фармацевтичної продукції в лікувальні заклади та аптеки. У Польщі працює 14 842 аптечних заклади, і їх кількість з року в рік залишається доволі сталою. Наразі більше 41 % цих закладів роздрібної торгівлі входять у великі аптечні мережі з іноземним капіталом. Кількість мереж, що складаються з більше ніж 50 аптечних пунктів, збільшилася з 9 (2014 р.) до 17 (2016 р.). Після фінансової кризи 2008 р. більшість фармацевтичних виробників Польщі перейшла до моделі, де все, окрім розробки і власне продажу продукції, перейшло до послуг оптових і логістичних компаній. Останні 5 років популярною стає гібридна модель дистрибуції: одна частина виготовленої продукції одразу реалізується компаніям-оптовикам, інша – переправляється на регіональний склад довіреної логістичної компанії, через який вже напряму можна постачати ліки до лікувальних закладів та аптек. Така модель забезпечує краще керування ресурсами і попитом через контакт безпосередньо з покупцями. Роль логістичних компаній продовжує зростати, і зараз оператор не тільки забезпечує замовника транспортом, а й надає послуги з пакування та зберігання продукції, розробки оптимальних планів щодо дистрибуції та забезпечує особливі умови при транспортуванні окремих груп ліків. На даний момент FM Logistic є найбільшою регіональною логістичною компанією в Польщі з розгалуженою мережею складських приміщень із загальною площею в 67 тисяч м2, штатом в 300 працівників. Автомобільний парк компанії налічує 300 вантажівок і 100 міні-автобусів. За умови постачання ліків, що потребують нерозривного температурного ланцюга, в окремих автомобілях вбудовані сенсори, що дозволяють контролювати температуру в режимі онлайн. Кожен склад та автомобіль компанії відповідають стандартам належної практики постачання (Good Delivery Practice). Директор з продажу і маркетингу логістичної компанії «Кюне + Нагель Україна» Олександр Торяник констатував, що, на жаль, поки що Україна знаходиться на етапі, коли великі світові логістичні провайдери не працюють на нашому ринку. І тут питання перш за все до українського фармацевтичного ринку: наскільки його учасники хочуть, щоб на ринок зайшов незалежний провайдер, який однаково якісно працюватиме на різних виробників?

Вперше опубліковано у Щотижневику Аптека № 49 (1120)